Найщасливіші люди на планеті?

Листопад 25, 2019

Новаторська, самобутня і приваблива, центральна бібліотека Гельсінкі – це «міська вітальня», де в приємній атмосфері та комфортній обстановці проводять разом час молоді й літні, сім’ї та студенти, бабусі, дідусі та їхні онуки.

До столиці Фінляндії я приїхав для участі у Форумі Європейської Держави. Пообіддя п’ятниці я провів за читанням книги в довгій просторій залі, освітленій відбитим світлом вмонтованих у хвилеподібну стелю світильників. Ця зала займає весь горішній поверх бібліотеки. Розслабившись в обертовому кріслі, я подивився через величезну скляну стіну на будівлю парламенту навпроти, де того ранку я снідав з парламентарями перед молитовною зустріччю з членами Християнсько-демократичної партії.

Введена в експлуатацію два роки тому, до святкування сторіччя незалежності країни, бібліотека сама по собі була проектом в сфері демократії та рівності, як йдеться в інформаційній брошурі, розробленій за участю місцевих жителів. Кожен має право прийти сюди; потусуватися на цій «міській площі під дахом», куди запрошення не потрібні. До расизму і дискримінації в цьому просторі, де всіх поважають, ставлення нетерпиме.

Пропонуючи відвідувачам ігрові кімнати з настільними іграми в стилі ретро, кінотеатр, кавові та винні бари, приховані казкові кімнати для дітей, засоби 3D-друку, віртуальні подорожі-дослідження містом і загальну атмосферу гармонії, бібліотека підтвердила нещодавній високий рейтинг Фінляндії в двох сферах.

У 2016 році ООН визнала Фінляндію найбільш освіченою нацією на планеті. Фіни є одними з найактивніших відвідувачів публічних бібліотек у світі. Близько 5,5 мільйона фінів беруть у бібліотеках близько 68 мільйонів книг на рік. І, згідно з Всесвітньою доповіддю про щастя за 2019 рік, фіни – найщасливіші люди на землі ось уже другий рік поспіль. Цього року разом з ними в першій четвірці найщасливіших націй данці, норвежці та ісландці. Голландці, швейцарці, шведи, новозеландці, канадці, а тоді австрійці закривають першу десятку.

Збіг?

Чи є просто збігом той факт, що майже всі ці народи мають протестантське коріння? Коли у фінів з’явилася звичка читати? Що стоїть за успіхом Фінляндії?

Це запитання було поставлено Тімо Лаанінену, політичному раднику трьох прем’єр-міністрів, а тепер і лютеранському священикові, на одній із сесій Форуму Європейської Держави, що проходили в історичній місіонерській церкві. Він сказав, що його першою реакцією, коли він почув результати в «Доповіді про щастя», було бажання почухати голову і думка, що з опитуванням про щастя щось не так.

Відповідаючи більш серйозно, він почав з Реформації. Без Мартіна Лютера не було б такої Фінляндії, якою ми її знаємо сьогодні, заявив він, не замислюючись. Мікаель Агрікола, батько письмової фінської мови, до того як викладати в Турку, навчався у Віттенберзі у Лютера і Філіпа Меланхтона.

У той час Швеція контролювала Фінляндію, а шведська була офіційною мовою. Агрікола створив орфографічний довідник фінської мови, розуміючи, як важливо для фінів навчитися читати своєю рідною мовою та знати свою історію і культуру. Він видав молитовник, куди входили молитви Лютера і Еразма фінською мовою, а також переклав Новий Заповіт з грецької на фінську, присвятивши цій праці двадцять років життя. Кожний повинен мати можливість читати Слово Боже рідною мовою, вважав він. Його передмова до Нового Заповіту містила історію християнства в Фінляндії, а також шведську окупацію його країни. Пізніше він переклав Псалми і ключові уривки Старого Заповіту з передмовою, де був перелік старих богів Фінляндії.

Національне свято, яке проводиться щорічно 9 квітня, присвячене пам’яті Агріколи та його ролі в становленні фінів незалежним народом.

Спадщина

Другим фактором у формуванні Фінляндії, продовжив колишній секретар Центристської партії, була роль церкви у Фінляндії як найбільш важливої адміністративної структури для освіти і охорони здоров’я, а також демократична участь людей на місцевому рівні, що сприяло високому рівню рівності в порівнянні з іншими європейськими народами.

Третім важливим впливом був рух відродження дев’ятнадцятого століття, сказав Тімо, зі світським керівництвом і невеликим контролем з боку офіційної церкви. Ці рухи сприяли формуванню духу хорошого громадянства і вплинули на знамениту систему освіти Фінляндії, яка на 1866 рік запропонувала безкоштовну освіту всім, зокрема малозабезпеченим і тим, хто не володіє фінською мовою, як рідною.

Нині бібліотеки у Фінляндії уособлюють віру в освіту, рівність і відповідальне громадянство – фундаментальні фактори розвитку та успіху Фінляндії, вважає заступник мера міста Насімар Размяр, батьки якого – афганські біженці.

Сьогодні чимало країн закривають бібліотеки. Наприклад, Великобританія закрила 478 бібліотек з 2010 року і щорічно витрачає на бібліотеки 16 євро на душу населення. Для порівняння, Фінляндія витрачає 55 євро на одного громадянина і щойно витратила 100 мільйонів євро на цей останній пам’ятник літературній спадщині Агріколи, його внеску та сприянню читання Біблії фінською мовою.

До наступного тижня,




Напишіть відгук