Балканські розчарування

23 Липня, 2022

Після багатьох років очікування Албанія та Північна Македонія отримали цього тижня зелене світло для початку переговорів про вступ до ЄС. Телевізійні новини показали, як офіційні особи в Брюсселі радісно вітали «прорив». То чому ж македонці не в захваті?

Ця новина з’явилася всього за кілька днів перед тим, як ми з Ромк’є приземлилися в аеропорту імені Олександра Македонського в Скоп’є, столиці Північної Македонії, куди прибули для участі в програмі підготовки молодих політиків-початківців. Наступного ранку ми разом із делегацією молодих людей вирушили в будівлю парламенту на брифінг, який провела для нас молода членкиня парламенту від християнської партії. Вона дала зрозуміти, що не всі сприймають цей «новий початок» як привід для радості. Хоча цей крок розглядався як спроба послабити напруженість на Балканах та зменшити вплив Росії та Китаю в регіоні, вона розповіла, як на сьогодні цей процес посилив у її країні розчарування як у відносинах із сусідами, так і з Брюсселем.

Наш гід по будівлі парламенту висловив почуття багатьох його співвітчизників більш колоритною мовою. За його словами, вони були роздратовані довгою низкою вето, які Північна Македонія змушена була витримати після надання статусу кандидата в 2005 році, сімнадцять років тому. Зелене світло цього тижня з’явилося лише після суперечливого компромісу, досягнутого урядом для вирішення суперечки з Болгарією. Софія продовжувала наполягати, що македонська мова є діалектом болгарської, а не повністю окремою мовою, незважаючи на те, що вона вже визнана такою ООН і Радою Європи. У залі засідань столи опозиціонерів досі були заставлені табличками та гаслами із запереченнями проти компромісу уряду.

Впродовж багатьох років опозиція перешкоджала Македонії розпочати переговори про вступ до ЄС, доки та не змінила свою назву на «Північна Македонія» та не прибрала Вергінське сонце (Vergina Sun) зі свого прапора. Греки вважають емблему сонця частиною своєї історичної спадщини, пов’язаної з «їхнім» Олександром Македонським, а назва «Македонія» стосується їхньої найпівнічнішої провінції.

Палки в колесах

Наступним палки в колеса встромив президент Франції Макрон. Він заблокував початок переговорів про вступ як зі Скоп’є, так і з Тіраною, допоки не будуть розроблені нові керівні принципи майбутнього розширення на рівні ЄС. Албанія отримала статус кандидата в 2014 році, через дев’ять років після Скоп’є.

Тепер, коли Албанії дали «зелене світло», вона повинна негайно розпочати переговори про вступ, тоді як Північній Македонії спочатку доведеться внести зміни до конституції відповідно до компромісної угоди. Це включає спірне визнання деяких історичних героїв «болгарами». Албанські відвідувачі будівлі парламенту сказали мені, що вони не поділяють скептицизму своїх сусідів із Північної Македонії, породженого міжусобними балканськими чварами, оскільки їхня країна була повністю ізольована від навколишніх країн протягом багатьох десятиліть.

Прогулянка середмістям Скоп’є демонструє велику кількість помпезної архітектури та величезних статуй національних героїв з мечами та гвинтівками, від самого Олександра до бійців опору 20-го століття, що відображає глибоко відчутну потребу в національному самоствердженні в регіоні, сумнозвісному своєю роздробленістю.

Членство в Європейському Союзі відкрите для будь-якої європейської держави, яка поважає і прагне просувати цінності людської гідності, свободи, демократії, рівності, верховенства закону та поваги до прав людини, включно з правами меншин. Країни-кандидати повинні продемонструвати стабільність інститутів, що гарантують демократію, верховенство закону, права людини, повагу та захист меншин, наявність функціонуючої ринкової економіки, а також здатність справлятися з конкурентним тиском та ринковими силами всередині Союзу

Нагадування

Політика Брюсселя по суті полягає в тому, щоб поманити пряником можливого членства, але відтягувати вступ якомога довше. Востаннє союз приймав нового члена майже десять років тому, у 2013, коли до нього приєдналася Хорватія. Майже двадцять років тому лідери ЄС на зустрічі у Салоніках пообіцяли прийняти регіон у союз, але мало хто досі вірить у такі обіцянки. Скептики запитують, скільки ще Угорщин чи Польщ може прийняти ЄС.

Перспектива довгого очікування спонукає дедалі більше молодих людей – тих, хто здатні краще за будь-кого допомогти своїм країнам досягти процвітання, – залишати регіон Західних Балкан та шукати вищу зарплату в ЄС. Уряд Північної Македонії є найбільшим роботодавцем у країні з населенням лише два мільйони осіб та нульовим його приростом.

Проте для наших молодих політиків, котрі прагнуть внести християнські цінності у вирішення сучасних проблем, у всьому цьому були нагадування про те, що навіть одна чи дві людини можуть змінити безнадійну ситуацію. Мозаїка на стіні парламентської зали нагадує історію Кирила та Мефодія, двох братів із Салонік, які, провадячи свою просвітницьку діяльність у македонському місті Охрід, принесли слов’янським народам Євангеліє і дали їм кирилицю.

Навпроти нашого готелю в самому центрі міста розташований будинок-музей Матері Терези, присвячений найвідомішій дочці Македонії, яка народилася, виросла і здобула освіту в містечку Ускюб в Османській імперії, яке зараз називається Скоп’є. Вона заснувала орден «Місіонерки милосердя», що нині налічує 4500 черниць у 133 країнах, і дала обітницю «віддано служити найбіднішим із бідних».

А на вершині гори, що височіє над містом, стоїть найбільший, як стверджують, хрест у світі – символ надії та воскресіння, споруджений на ознаменування нового тисячоліття.

До наступного тижня,




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.