Родинні зустрічі на Різдво та Новий рік будуть дуже обмежені офіційними правилами, прийнятими через COVID-19. У деяких країнах шкільні канікули в кінці року будуть продовжені з метою збільшення терміну соціального дистанціювання, що створить додаткові труднощі батькам, яким і за кращих часів було складно поєднувати роботу і сім’ю.
І все ж, принаймні згідно з дослідженнями, проведеними у Великобританії, локдаун позитивно відбився на сім’ях і шлюбах.
Деякі ЗМІ прогнозували, що кількість розлучень різко зросте через те, що батьки будуть змушені займатися з дітьми вдома, розважати їх і вирішувати домашні суперечки, намагаючись при цьому працювати в режимі он-лайн і не викликати невдоволення свого начальства.
Однак моя дружина виявила хороші новини для шлюбів, коли шукала статтю за запитом Європейської молитовної спільноти. Принаймні у Великобританії, згідно з новим аналізом Marriage Foundation, запроваджені через коронавірус обмеження мали більше позитивного, ніж негативного впливу на шлюби. Фактично під час локдауну кількість шлюбів, де взаємини між подружжям покращилися, подвоїлася: у кожної п’ятої пари в порівнянні з менш ніж у кожної десятої, чиї стосунки, як повідомлялося, погіршилися.
Кількість пар, що розглядають можливість розлучення, зменшилася на третину, повідомили Гаррі Бенсон і його колега Стів МакКей з Університету Лінкольна, ґрунтуючись на результатах національного опитування, проведеного в червні серед 2559 батьків, що одружені або живуть як пара.
«Хвиля розлучень, спровокованих Covid? Ні – локдаун надає шлюбам новий шанс». Під таким заголовком The Sunday Times оприлюднила минулого місяця звіт Marriage Foundation, в якому говорилося, що локдаун був позитивним моментом для вдвічі більшої кількості шлюбів, ніж для тих, чиї стосунки він поставив під загрозу.
Національне опитування у Великобританії, проведене в травні, показало, що чверть батьків краще ладнають зі своїми дітьми в порівнянні з 4%, які повідомили про погіршення відносин. The Observer назвав ці висновки «дивними, але правдивими», що, можливо, суперечить очікуванням ЗМІ щодо негативних наслідків.
Відданість – ключ до успіху
Тоді як локдаун, здавалося, усталив відданість одружених батьків, історія матерів, що живуть у цивільному шлюбі, інша. Понад 20% таких жінок вважають, що їхні стосунки з партнером погіршилися, тоді як таку ж динаміку відзначили 7% заміжніх матерів, 6% батьків, що живуть у цивільному шлюбі, і 11% одружених батьків. У звіті говориться, що вони також частіше, ніж одружені, почувалися нещасними, діяли один одному на нерви або сварилися.
Ці висновки знайшли відображення в американському звіті, в якому також йдеться про зменшення кількості фактичних розлучень і про те, що половина подружніх пар відчули, що їхня вдячність одне одному зросла під час локдауна, а відданість поглибилася.
Бенсон вважає, що ключовим фактором у поліпшенні шлюбу є відданість: «Коли ми посвячуємо себе одне одному, ми виявляємо бажання бути разом. Але є фактори, які змушують нас бути разом. Локдаун – вочевидь один з них. Отже, якщо ми віддані одне одному і хочемо бути разом, то локдаун не мав стати обтяжливим для наших взаємин. Ми все одно хочемо бути разом, тому локдаун додатково зміцнив узи нашого шлюбу».
Моя дружина виявила ще один несподіваний результат локдауна і закриття шкіл: діти почали сумувати за школою і своїми друзям. Вони почали цінувати привілей ходити до школи і проводити час з друзями, а також насолоджуватися тим, що вони більше часу проводять з батьками і зближуються з членами своєї родини.
Підтримка сім’ї
Працюючи над написанням своєї статті, Ромк’є стежила в режимі он-лайн за захистом докторської дисертації про соціальну значущість сім’ї одним із членів комітету «Тижня подружжя» у Нідерландах. Тоді як суспільство відійшло від визнання сім’ї наріжним каменем здорової общини, ця дисертація висвітлила унікальну роль сім’ї як несучої конструкції суспільства. Він стверджував, що турбота в родині набагато значуща за підтримку друзів чи сусідів. Тоді як органи соціальної допомоги не наважувалися навіть згадувати про підтримку сім’ї, така підтримка була набагато важливішою за допомогу цих органів. Взаємозв’язок між сім’єю і суспільством часто спостерігався, коли проблема в родині відбивалася на роботі. А втрата роботи впливала на всю сім’ю.
Хоча пандемія, можливо, і не призвела до хвилі розлучень, національні та європейські громадські організації були інформовані про погіршення умов життя бідніших і соціально незахищених сімей і виявили турботу про психічне здоров’я і дітей, і дорослих. Подібно до того, як підтримка сім’ї може бути більш відчутною, ніж підтримка громадських організацій, так само незамінною є підтримка, надана церквою і общиною соціально незахищеним. Нашому творчому потенціалу кинуто виклик: зробити це в рамках поточних обмежень, з якими ми всі стикаємося.
Три молодих єменських мусульманина, з якими ми обідали минулого тижня, кинули нам з Ромк’є виклик щодо обов’язків стосовно ближнього. Вони сказали нам, що їхня віра вимагає, щоб вони дбали про благополуччя свого «сьомого ближнього».
Чи не те саме говорили нам ангели? «Слава Богу на висоті, і на землі мир, благовоління до людей» ( переклад Біблії TEV)
До наступного тижня,
