Яке ж то дивовижно цікаве місто Стокгольм!
Цього тижня я почав відкривати для себе один з найкраще збережених середньовічних районів Європи – Гамла Стан, або Старе місто, з його брукованими пішохідними вулицями, мальовничими провулками, які дивним чином нагадують мальтійську Валлетту, і знаменитим королівським палацом, що у числі найбільших замків у світі. Гамла Стан – один з чотирнадцяти островів, на яких розкинулося місто, з’єднаних 57 мостами. Або численними поромами, що курсують гаванню, вода в якій така чиста, що її можна пити.
Адже Стокгольм – одне з найменш забруднених міст Європи, яке отримало звання «зеленої столиці Європи» ще понад десять років тому і досі виправдовує свою репутацію. Тут розташовані численні історичні церкви, які зберігають історію Реформації та наступних духовних рухів, а також безліч музеїв, присвячених різним темам: від всесвітньо відомого поп-гурту «ABBA» до спадщини вікінгів і піднятого з дна гавані та відреставрованого військового корабля 17-го століття «Васа», який пролежав під водою 333 роки. Тут є перший у світі музей просто неба, де збереглася автентична картина старого селянського суспільства Швеції. У самому центрі Старого міста розташований музей Нобелівської премії, названий на честь шведського винахідника і промисловця Альфреда Нобеля (1833-1896), який заповів свій статок для створення премії, що присуджується тим, хто «приніс найбільшу користь людству» в галузі літератури, природничих наук і миру.
У Стокгольмі також відбувається Форум живої історії, який сприяє розвитку демократії, толерантності та прав людини, а також підвищенню обізнаності про злочини проти людяності, скоєні нацистськими та комуністичними режимами. Стокгольмська декларація (Stockholm Declaration) є основоположним документом Міжнародного альянсу пам’яті жертв Голокосту, що був створений за підсумками Міжнародного форуму, скликаного у Стокгольмі у 2000 році, учасники якого представляли уряди 46 держав.
Стокгольм також є столицею країни, яка зараз головує в Раді Європи, і тому є місцем проведення щорічного Форуму Європи, на який збираються християни з широкого кола конфесій і деномінацій, щоб оцінити поточну ситуацію в Європі у світлі бачення Робера Шумана про «спільноту народів, глибоко вкорінених у базові християнські цінності».
Загрози миру та свободі
Цьогорічний форум проходитиме 5 і 6 травня, у вихідні перед Днем Європи, який відзначається 9 травня, у день, коли у 1950 році міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виголосив трихвилинну промову, котра каталізувала процес європейської інтеграції та заклала фундамент Європейського Союзу. Стокгольмський форум відбувається в історичний момент, коли Швеція виходить зі стану свого багаторічного нейтралітету, який триває з 1812 року, після катастрофічної втрати території на користь Росії під час наполеонівських війн.
Анексія Криму в 2014 році та інтервенція на сході України підтвердили, що Росія більше не поважає раніше узгоджені національні кордони. У Швеції та Фінляндії зросли побоювання, що російська військова діяльність у Балтійському морі може призвести до інтервенції в країни Балтії. Вторгнення Росії в Україну посилило громадську підтримку членства Швеції в НАТО до майже 60% з менш ніж 20% тих, хто виступає проти.
Оскільки цього року ми збираємося, щоб оцінити зовнішні та внутрішні загрози миру та свободі в сучасній Європі, кандидатура Стокгольма як господаря форуму виявилася найбільш підходящою. На пленарних засіданнях та семінарах розглядатимуться такі теми, як турбота про довкілля, демократія, свобода віросповідання, святість життя та права людини.
Трохи більше десяти років тому Нобелівська премія миру була вручена Європейському Союзу за внесок «у зміцнення миру і примирення, демократії та прав людини в Європі». Минулого тижня в рамках «Шуманських бесід» (Schuman Talk) я взяв інтерв’ю у професора Генріка Сісе, колишнього заступника голови норвезького Нобелівського комітету, про його участь у виборі лауреатів премії миру. Через зобов’язання виступити в США д-р Сісе не зможе бути з нами в Стокгольмі, але за допомогою відео зв’язку розповість про етику вибору між досягненням миру та перемогою в Україні.
Список бажань
Як екскурсовод ризького Музею окупації Латвії, Інета Лансдаун займається питаннями злочинів проти людяності, скоєних комуністичними режимами. Нещодавно вона провела екскурсію музеєм для президентів Румунії та Польщі, а також американського посла. На форумі Інета проведе семінар про те, як через брак пильності можна втратити важко здобуті свободи.
Зважаючи на Стокгольмську декларацію, професор Еверт Ван де Полл запропонував провести семінар, присвячений пам’яті про Голокост, який він сподівається вести разом зі шведським парламентарієм Мікаелем Оскарссоном, президентом асоціації «Пам’ять про Голокост».
У поданих тут вкладеннях є більш детальна інформація про програму: відкрите вечірнє зібрання у п’ятницю в історичній церкві Санта-Клара, присвячене Дню Європи; а також суботня програма для зареєстрованих учасників (у Вифлеємській церкві), що складається з пленарних засідань і семінарів.
Стокгольм дійсно заслуговує на те, щоб візит до нього був у списку бажань кожного.
Чом би не наступного місяця?
До наступного тижня,
