Збори 800 європейських євангелічних лідерів під егідою Лозаннського руху, заплановані наступного місяця в місті Вісла, Польща, мали розглянути проблеми континенту, що переживає кризу. Але через саму пандемічну кризу подія відкладена до листопада 2021 року.
Однак процес підготовки вже почався, і відтермінування може в загальному підсумку посилити подію і поширити її вплив. Фактично, мета полягає в тому, щоб залучити до 10 000 європейців, в тому числі читачів «Щотижневого Слова», таких як ви, до підготовки, аби зробити цей захід ефективним. У місяці, що передують листопаду 2021 року, під час самого заходу та після нього тисячі людей можуть стати учасниками події.
Я вірю в стратегічні заходи, які об’єднують лідерів, стимулюють спільноти, розширюють кругозір, зміцнюють віру і дають надію. Нам потрібні люди, які допомагають нам мислити нестандартно. Нам потрібні стимули і виклики від представників інших традицій і різних точок зору, а не просто вислуховування однодумців всередині нашої власної «бульбашки». Нам потрібно почути, що Бог робить в інших частинах Європи, новини, які зазвичай ігноруються засобами масової інформації, і побачити, що Бог не залишив Європу!
Ось чому я хотів би запросити вас як читача «Щотижневого Слова» взяти участь в цій бесіді Lausanne Europe 20/21.
Під час недавньої он-лайн-зустрічі голландських делегатів на цей захід, метою якої було познайомитися одне з одним і поділитися своїми історіями, я виявив, що є дідусем групи. Чесно кажучи, я не хотів брати участь, бо відчував, що настав час зміни поколінь. Більша частина групи навіть не народилася ще, коли я був присутній на II лозаннському Конгресі в Манілі, Філіппіни, в 1989 році. Оскільки більшість з них мало знали про Лозаннський рух, мене попросили розповісти трохи його історію. Це змусило мене усвідомити відповідальність за сприяння наступництву та передачу контексту руху.
Чому «Лозанна»?
Лозаннський рух виник в результаті Першого Міжнародного Конгресу Всесвітньої Євангелізації, що відбувся в липні 1974 року в швейцарському місті Лозанна. Біллі Грем і Джон Стотт були двома головними ініціаторами, зацікавленими в об’єднанні безлічі розрізнених євангелічних груп в дусі єдності та колективного дослідження значення Євангелія для світу, який знаходиться в перехідному періоді. Зібрання понад 2400 учасників з 150 країн, серед яких була і моя майбутня дружина, стало переломним моментом для сучасного християнства і було описано журналом TIME як «грандіозний форум, можливо, найбільш широкомасштабне зібрання християн з усіх, що коли-небудь проводилися».
«Лозанна» ознаменувала прийняття «Євангелія обох рук» або цілісної місії, коли соціально-політичні наслідки Доброї Новини були визнані невід’ємною частиною поширення Царства Божого. До Лозанни чимало євангелістів розглядали соціальну активність як прерогативу лібералів і половинчастих віруючих, як зраду по відношенню до зобов’язання просто «проповідувати Євангеліє спасіння». Зокрема, два латиноамериканських спікера, Рене Паділья і Семюель Ескобар, кинули пророчі виклики своїм західним слухачам, переконавши їх у необхідності як євангелізації в місії, так піклування про соціальну справедливість.
Увага Ральфа Вінтера до недосягнутих груп людей в світі сформувала ціле покоління місіонерського мислення, в той час як Лозаннський Завіт, складання котрого курирував Джон Стотт, виявився одним з найбільш значних документів в історії сучасної церкви, забезпечивши богословську основу для сучасних глобальних місій.
Лозаннський рух виник в результаті конгресу як деяке глобальне співтовариство, що об’єднує впливових осіб та ідеї для глобальної місії, зазначене духом смирення, дружби, молитви, навчання, партнерства і надії, що іменується «духом Лозанни».
Істотні зміни
«Лозанна II» відбувалася під час важливих змін у напівзруйнованому комуністичному світі, коли китайці, росіяни і східноєвропейці ділилися своїми історіями з західними делегатами. «Лозанна III», що відбулася в 2010 році в Кейптауні, відображає демографію глобальної церкви з акцентом на більшість населення світу. Спільноти, які виконують більш ніж 30 місіонерських завдань, породили свої власні глобальні консиліуми та публікації.
The Lausanne Europe 20/21 Conversation – перше європейське регіональне зібрання після Кейптауна, яке проводиться в той час, коли світ переживає величезні зрушення через пандемію, в тому числі в політичному і соціальному плані. Величезні наслідки для місії в Європу і з Європи вимагають молитовних роздумів і обговорення.
До листопада наступного року Групи Впливу проводять щомісячні он-лайн-зустрічі для обговорення цих наслідків. Тема цього місяця – присутність багатьох християн з Глобального Півдня, що живуть, працюють і поклоняються Богу в Європі.
Я запрошую вас приєднатися до мене в такий Групі Впливу і стати частиною процесу мислення у заході, який відбудеться наступного року в Польщі. Повідомити про свою зацікавленість ви можете, відповівши на це «Щотижневе Слово». Щомісяця ви будете отримувати посилання на матеріали для читання або прослуховування в рамках підготовки до нашого он-лайн-обговорення.
До наступного тижня,
