Ми проводимо переналаштування в Центрі Шумана.
Ми хочемо більше зосередитися на питанні, яке ми часто піднімали, але ще не задоволені відповідями на нього. Робер Шуман був непохитний у цьому питанні. Жак Делор наполягав на цьому. А тепер Україна робить це питання невідворотним.
Що ми маємо на увазі під поняттям «душа Європи» і як її можна відродити?
З 2011 року ми організовуємо Форум «Стан Європи» в рамках Дня Європи в столиці країни, яка головує в ЄС. Це вже досить довгий список: Будапешт, Копенгаген, Дублін, Афіни, Рига, Амстердам, Валетта, Бухарест, Гельсінкі, Париж, Стокгольм, Брюссель і Варшава.
Щороку це означало неодноразові поїздки до відповідного міста, зустрічі з церковними лідерами та віруючими на публічних заходах з метою заохотити їх шукати можливості зробити свій внесок під час головування їхньої країни. Наше питання полягало в тому, як ми, християни, повинні реагувати на сучасний стан Європи у світлі бачення Шумана про «спільноту народів, глибоко вкорінену в основних християнських цінностях».
Зараз в Європейському Союзі головує Кіпр, що зазвичай означало б, що ми повинні готуватися до проведення там у травні Форуму «Стан Європи».
Однак ми спостерігаємо певну зміну акцентів у діяльності Центру Шумана, перехід від реагування до формування, від реактивного до проактивного підходу, від аналізу стану Європи до інвестицій у її оновлення. Ми намагалися реагувати на сучасні реалії та виклики. Це було цінно. Але цього вже недостатньо.
Реактивний підхід зосереджується на симптомах, а не на першопричинах. Проблеми Європи не є лише політичними чи економічними; вони мають глибоке культурне та духовне коріння. За видимими кризами ховається більш глибока криза: втрата душі.
Переломний момент
Європа знову переживає переломний момент. На наш континент повернулася війна. Кордони оскаржуються. Правдою маніпулюють. Влада здійснюється без обмежень. Демократія є крихкою. Суспільство роздроблене. Дедалі сильніше відчуття цивілізаційної втоми вимагає уваги. У розпалі цих потрясінь постає питання, яке є глибшим за стратегію чи санкції: що підтримує націю чи спільноту націй, коли все матеріальне зазнає нападу?
Шуман розумів, що майбутнє Європи вимагає чогось більшого, ніж порожній технократичний матеріалізм. Воно вимагає спільного морального переосмислення. Воно потребує душі. Делор закликав релігійних лідерів допомогти знайти душу для Європи, без якої, як він попередив, гра закінчиться протягом десятиліття. Будучи ревним католиком, як і Шуман, Делор пояснив, що під «душею» він має на увазі «духовність і сенс».
Однак їхні благання в основному не були почуті тими, хто був духовно глухий. Більшість політиків в останній чверті минулого століття, як і зараз, були біблійно неграмотними. Мало хто розумів, про що говорили ці люди. Для більшості європейський проект був просто економічним експериментом. Європі віддавали данину поваги як моральному співтовариству, спільноті, заснованій на цінностях. Але без щирої відданості трансцендентному джерелу істини, життя і цінностей високі ідеали легко перетворюються на егоїстичні інтереси, коли їх випробовують. Що підтримує націю або спільноту націй, коли все матеріальне зазнає нападу?
Термін, встановлений Делором, вже давно минув, а заклик залишається таким же нагальним, як і раніше. Європа знову проходить випробування — не тільки військове чи економічне, а й моральне.
І Україна знову привертає увагу європейських лідерів. Українці роками наполегливо говорять про те, що вони борються не тільки за свою свободу, а й за майбутнє Європи. Повільно, наче виходячи з глибокого заціпеніння, ми, європейці, починаємо усвідомлювати серйозність загрози.
Сьогодні Україна — це не тільки поле бою. Це «лабораторія», де переформовується душа нації. А, можливо, і душа всієї Європи.
Коли чотири роки тому почалося повномасштабне вторгнення, багато аналітиків прогнозували швидкий крах. Україну оцінювали з точки зору військового потенціалу, ВВП, політичної роздробленості. Але країни не існують лише за рахунок показників. Україна не впала, бо її тримало щось глибше. Керівництво проявило моральну мужність. Добровольці мобілізувалися за одну ніч. Церкви відкрилися як притулки. Громадянські товариства організували гуманітарні коридори. Звичайні громадяни проявили надзвичайну мужність. Попри конфесійні та мовні розбіжності з’явилося нове відчуття спільності.
Моральний капітал
Нація виживає, коли вона має моральний капітал — спільні переконання щодо гідності, відповідальності та солідарності. Україна під вогнем війни відкрила, що її ідентичність ґрунтується на відданості свободі, людській гідності та демократичному вибору. Молитовні заходи, що відбулися по всій країні минулого вівторка, у четверту річницю російського вторгнення, виявили глибоке усвідомлення залежності нації від Бога (див. фото, на якому лідер п’ятидесятників Юрій Кулакевич молиться разом з іншими церковними діячами).
Це відкриття переформовує душу нації. З її страждань виникло надзвичайне прагнення до морального відродження. Ідеали гідності, справедливості та свободи, висловлені під час революції на Майдані, відображають глибокий моральний і духовний імпульс. Я не знаю жодної іншої країни, де б з такою повагою ставилися до церков як до надійних моральних інституцій, що формують суспільство. Українські лідери, яких я особисто знаю, надихнулися історією Шумана про післявоєнне прощення та примирення і запропонували ініціативу розвитку громадянського суспільства для виживання та трансформації своєї країни, засновану на духовних і моральних засадах.
Ідея «душі Європи» не є ностальгічною риторикою. Європа була сформована баченням людської гідності, спільноти та трансцендентності, на яке глибоко вплинула християнська історія. З часом це бачення зблякло. Натомість Європа часто покладається на процедурну єдність та поверхову мову цінностей, відірваних від своїх коренів. Через це Європа змушена докладати зусиль, щоб пояснити свою позицію, надихнути громадян або дотриматися своїх зобов’язань у складних умовах.
Ось чому необхідне переналаштування. Сьогодні Європі бракує спільної ідеології, достатньо сильної, щоб об’єднати різні народи. Відновлення душі Європи починається з пам’яті: з пригадування джерел її ідеалів — людської гідності, справедливості, примирення та турботи про вразливих. Але для цього також потрібна здатність креативно і концептуально мислити: відтворювати ці фундаментальні цінності так, щоб вони були зрозумі новому поколінню.
Майбутнє Європи буде захищене не страхом, а віднайденим сенсом. Вшановувати спадщину Шумана означає визнавати, що Європа є, зрештою, моральним і духовним проектом.
Що це означатиме для майбутньої діяльності Центру Шумана?
Не все є повністю зрозумілим, окрім того, що цього травня на Кіпрі не відбудеться Форум «Стан Європи». Але ось що вже заплановано:
- У вівторок, 3 березня, я буду представляти в Європейському парламенті об’єднання Together for Europe («Разом за Європу») як учасник панельної дискусії в рамках діалогу за статтею 17 (Article 17 dialogue) між політиками та релігійними лідерами на тему партнерства для побудови Європи з міцнішими духовними та моральними основами.
- Ромке і я разом з Діком і Уллою Броувер відвідуємо центри МзМ в Україні (8-17 березня) і плануємо провести пряму трансляцію «Шуманських бесід» зі Львова 9 березня о 18:00 за центральноєвропейським часом за участю науковців, які обговорять роль України у відродженні душі Європи. (Деталі повідомимо наступного тижня).
- Ми будемо співпрацювати з організацією «Разом за Європу» в рамках триденного заходу в Брюсселі та Європейському парламенті, який відбудеться 11-13 травня: Reviving Europe: a soul for reconciliation – «Відродження Європи: душа для примирення» (деталі незабаром).
- Літня школа «Залучення світу», Амстердам – три модулі:
13-17 липня, залучення міста; 20–24 липня, залучення громадськості; 27–31 липня, залучення Європи
До наступного тижня,
