Оскільки демократія, свобода слова, гідність і права людини перебувають під дедалі більшою загрозою навіть у самому осередді західних держав, ми змушені усвідомити, що не можемо більше сприймати ці складові нашої західної цивілізації як належне.
Хоча вони є необхідними для того способу життя, який ми провадимо у вільних країнах, жоден з цих аспектів не є очевидним чи непохитним. Ми отримали їх у спадок від тих, хто часто платив за них високу ціну.
Останні два тижні були приводом згадати, як розпочалася 75-річна фаза миру в більшості європейських країн. У День Європи, 9 травня, на форумі «Стан Європи» у Варшаві ми згадували історію Робера Шумана. Наступного тижня в Європейському парламенті в Брюсселі відбулася зустріч, організована православними, католиками, екуменістами и та євангеліками, присвячена духовному корінню, яке надихнуло Шумана та його колег Аденауера і де Гаспері на «відбудову Європи на християнських засадах».
Цими вихідними ми повертаємося до Амстердама і відновлюємо серію заходів «Geloof in Mokum», що простежують вплив віри на розвиток міста впродовж дев’яти століть. Дослідивши вплив католицизму в 13-15 століттях, ми розглянемо трансформаційний вплив реформаторських ідей на місто і далеко за його межами.
Адже Амстердам став провідним містом світу впродовж століття після того, як ці ідеї вкоренилися, випередивши Рим, Антверпен, Париж і Лондон. Мені подобається називати це місто «лоном сучасного світу», оскільки воно дало життя багатьом аспектам сучасності. Такі міста світового масштабу, як Нью-Йорк, Санкт-Петербург і Кейптаун, народилися з Mokum – саме так називали це місто-прихисток євреї, що говорили на ідиш і масово прибували сюди з Центральної та Східної Європи.
Історія Амстердама – це мікрокосм європейської історії, яка в основі своїй була сформована біблійною історією, а потім, як це не парадоксально, її відкиненням. Цю останню частину ми розглянемо пізніше в нашій серії «Geloof in Mokum».
Акушерка
А наразі ми досліджуємо «акушерську» роль реформаторських ідей у народженні сучасного світу, сформованого цінностями та концепціями, які часто сприймаються як належне. Завтра (у неділю) ми зустрінемося в Noorderkerk, одній з перших протестантських церков Амстердама, збудованій у формі грецького хреста, з кафедрою у центрі, що створює общині можливість сидіти, зібравшись навколо Слова Божого. Професор Мір’ям ван Веен з Вільного університету розповість, чому і як амстердамці 16 століття прийняли вчення реформаторів, відкинули ієрархічну владу Римської церкви та імператора Священної Римської імперії, замінивши її авторитетом Біблії.
Історики та філософи визнають, що Реформація сприяла появі ключових аспектів того, що ми вважаємо сучасним: індивідуальності, критики влади, писемності, плюралізму, демократії та підприємництва. Більшість також додають, що вона не була єдиною «акушеркою». Сучасність була сформована не лише завдяки Реформації.
Проте Реформація, особливо наголошування Мартіна Лютера на sola scriptura (тільки Писання) і sola fide (тільки віра), заохочувала людей до самостійного тлумачення Біблії. Це сприяло поширенню ідеї особистої відповідальності та совісті, які стали центральними в сучасних уявленнях про людину та її права.
Ставлячи під сумнів авторитет папи і католицької церкви, реформатори легітимізували критику чинної влади. Джон Кальвін навчав, що християни мають обов’язок протистояти тиранам, які переступають встановлені Богом межі. Цей дух критичного мислення вийшов за межі релігії, підживлюючи рухи, що кидали виклик політичним та інтелектуальним авторитетам, зокрема, голландське повстання проти іспанців, а згодом і Американську революцію.
Толерантність
Реформація значно підвищила рівень писемності та використання друкарського верстата, оскільки читання Біблії стало духовним обов’язком. Це сприяло швидкому поширенню ідей та формуванню більш поінформованої та критично налаштованої громадськості, що є важливою рисою сучасних демократичних суспільств.
Хоча після Реформації Нідерландська Республіка офіційно була кальвіністською, вона прийняла відносно толерантну позицію щодо інших релігійних груп (євреїв, лютеран, ремонстрантів, менонітів і католиків). Ця толерантність приваблювала біженців, що володіли різними професіями, гугенотів з Франції та протестантів з Південних Нідерландів (сучасна Бельгія). Ці люди принесли з собою капітал і комерційний досвід, значно збагативши економіку і космополітичну культуру Амстердама.
Амстердам, з його протестантською толерантністю, став найважливішим європейським центром друкарства у 17 столітті. Вигнанці та інтелектуали (такі як Рене Декарт і Джон Локк, які публікувалися в Амстердамі, батьки-пілігрими і Ян Амос Коменський) з’їжджалися до міста через можливість вільно друкувати і поширювати нові ідеї, що ще більше посилювало його «м’яку силу» на міжнародному рівні.
Макс Вебер, відомий тим, що пов’язав протестантизм (особливо кальвінізм) з «духом капіталізму», стверджував, що протестантська етика підтримує раціональне планування, ощадливість і працьовитість – якості, які асоціюються з сучасною капіталістичною економікою.
У ці часи посилення геополітичної напруженості варто зупинитися і замислитися над тим, як ці свободи і права були здобуті. Однак через недбалість, невігластво та упередження їх можна втратити.
До наступного тижня,
