Після Другої світової війни німцям, полякам і українцям довелося багато працювати над прощенням і примиренням.
Отець Манфред Дезелаерс, німець, який зараз працює в Польщі, присвятив більшу частину свого життя німецько-польському примиренню та християно-юдейському діалогу в «Центрі діалогу і молитви» в Освенцимі.
Ґрунтуючись на цьому досвіді й прагнучи «зупинити жорстоку спіраль ненависті і руйнування», він ініціював нещодавно листа християн з Німеччини, Польщі та України до християн Православної Церкви в Росії.
Цей лист, говориться в документі, – простягнута рука, яку, ми сподіваємося, врешті-решт буде прийнято.
«Сьогодні Росія веде війну проти України, яку виправдовує християнськими аргументами і називає священною війною. Це страшне ідолопоклонство, зрада самого Христа. Чому Росія не будує свою культуру на християнських свідченнях про любов і милосердя, про безумовну повагу до гідності кожної людини?»
Отець Манфред візьме участь у форумі «Стан Європи» у Варшаві 9 і 10 травня. Цей уривок з сайту lettertorussia.eu дає уявлення про питання, над якими нам потрібно буде працювати наступного місяця на форумі:
«Сенс війни не у зброї. Зрештою, йдеться про ідеї, цінності, бачення та ідентичності. Що мотивує владу? Чому запускаються ракети? Яка мета? За своєю суттю, це духовне питання. Скільки енергії ми вкладаємо в духовний пошук рішень? Як християни, ми потребуємо духовного погляду на конфлікти і духовного способу їх вирішення. Це означає, що нам потрібно дивитися на те, як ми можемо принести Божу любов у конфлікт. Як християни, ми можемо шукати шляхи, які виходять за межі політичних і військових міркувань. Саме це ми намагаємося зробити цим листом. Наша мета – мир, а це означає зцілення поранених і пошкоджених відносин, справедливість, прощення і примирення.
Іноді кажуть, що про це ще зарано говорити. Але німецько-польське примирення, яке часто наводять як приклад, почалося не просто після поразки Німеччини, після засудження і покарання деяких найбільш відповідальних, після тривалого і болісного процесу визнання провини і відповідальності в протестантських і католицьких церквах Німеччини.
У Німеччині процеси примирення часто ініціювали люди, які вже чинили опір за часів націонал-соціалізму, захищаючи базові права людини. Велику роль відігравали ініціативи невеликих груп…
Це також дає нам надію щодо війни, яку Російська Федерація зараз веде проти України. Ми не можемо чекати. Ми не можемо стояти осторонь і спостерігати за жахливою смертю стількох людей по обидва боки фронту. Ось чому ми, німецькі, польські, українські та російські християни, пишемо цього листа до християн Православної Церкви в Росії. Він випливає з болю в наших серцях і є запрошенням до спільних пошуків Божої волі».
Цьогорічний форум присвячений 75-й річниці того, що я називаю «визначальним моментом» повоєнної Європи: Декларації Шумана.
Визначальним? Так, адже трихвилинною промовою, виголошеною в Парижі ввечері 9 травня 1950 року, міністр закордонних справ Франції Робер Шуман запустив процес інтеграції, який розпочав створення Європейського Союзу і прискорив розпад комунізму. Без принципів прощення і примирення, закладених у декларації, цей процес ніколи б не розпочався.
Нові підвалини
Хоча гармати вже п’ять років як замовкли, світ у 1950 році був далекий від миру. Сім’ї, міста, громади та нації були розділені та зруйновані. Всюди панували біль, ненависть і гіркота. Над Європою тяжіла загроза Третьої світової війни. Кремль вдавався до різних тактик, щоб повалити молоді демократії Франції та Італії. (Звучить знайомо?) Сталін намагався підкорити Західний Берлін. У той час як американці пропонували допомогу в рамках плану Маршалла і НАТО, європейці самі повинні були закласти нові підвалини прощення і примирення, щоб відновити свій пошматований і зруйнований війною континент.
Промова Шумана, немов маяк під час шторму, несла «надію в часи потрясінь». Вона закликала до створення нових основ для співпраці, взаємозалежності, взаємної відповідальності, поваги до гідності всіх людей, прагнення до спільного блага і добробуту сусідів.
Нинішні потрясіння, спричинені автократами, що прагнуть величі за рахунок інших, вимагають від нас дотримуватися основних цінностей – рівності, справедливості та свободи.
У п’ятницю, 9 травня, рівно через 75 років після оприлюднення декларації Шумана, ми проведемо в лютеранській церкві Святої Трійці (Holy Trinity Lutheran Church) публічний захід, на якому розглянемо значення декларації тоді й сьогодні.
Наступного дня у Християнській богословській академії Варшави (Christian Theological Academy of Warsaw) відбудеться форум, на якому, серед інших, виступить о. Манфред.
Завітайте на сайт та долучайтеся до нас у Варшаві!
У вівторок, 9 квітня о 18:00 відбудеться моя бесіда з Сашком, Іриною та Алом про життя в Україні в умовах безжальної російської агресії, спрямованої на знищення свободи, ідентичності та суверенітету українців.
До наступного тижня,
