Хто був найвидатнішим художником в історії людства?
Швидкий пошук в Інтернеті пропонує кілька списків «найвидатніших» художників, в яких найчастіше називаються імена Леонардо, Мікеланджело, Рембрандт, Вермер, Ван Гог, Моне, Пікассо, Далі…
Варто зазначити, що голландські художники незмінно входять до числа найвидатніших у світі. Навіть Філіп II, король Іспанії 16 століття, проти якого повстали голландці, був найбільшим шанувальником Ієроніма Босха, голландця, чиї сюрреалістичні роботи зображують гріх і моральне падіння людини. Король був знаним колекціонером картин Босха, багато з яких досі можна побачити в музеї Прадо в Мадриді.
Зараз у Рейксмузеї в Амстердамі представлені роботи Франса Халса, «одного з найвідоміших і найбільш неординарних голландських художників 17-го століття». Золота доба Нідерландів також породила Яна Вермера, одного з найталановитіших художників століття, який зобразив повсякденне життя середнього класу Нідерландів з майстерною передачею світла і кольору.
Однак більшість вважає Рембрандта ван Рейна найвидатнішим з усіх голландських художників. Дехто сказав би, що найвидатнішим у світі. За словами відомого мистецтвознавця Кеннета Кларка, «Повернення блудного сина» Рембрандта – «найвеличніша з коли-небудь написаних картин». Його найбільше і найвідоміше полотно «Нічна варта» посідає почесне місце в Рейксмузеї. Рембрандт створив майже 300 картин, більшість з яких – під час його життя в Амстердамі. Проте лише 22 з них можна побачити в Рейксмузеї.
Прямо навпроти Рейксмузею, на Музейній площі, розташована найбільша в світі колекція робіт художника, якого енциклопедія Britannica називає другим за величиною після Рембрандта. У Музеї Вінсента Ван Гога зберігаються 200 картин, 400 малюнків і 700 листів, написаних рукою митця.
Іронія
Що досить іронічно. Адже Ван Гог намалював лише дві роботи в місті, де колись прожив трохи більше року – не як художник, а готуючись до вивчення богослов’я. 24-річний Вінсент не планував ставати художником, адже приїхав до Амстердама, щоб стати проповідником, як його батько. А ці дві картини були намальовані під час короткого візиту до Амстердама пізніше. У той час він жив у Брабанті і працював над «Їдцями картоплі». Очікуючи прибуття потяга, яким мав приїхати його друг, він дістав палітру і зробив ескізи просто на місці, після чого разом з другом вирушив вивчати картини Рембрандта у щойно відкритому Рейксмузеї.
Якби через кілька років ми запитали Вінсента, хто був найвидатнішим художником, він відповів би, не вагаючись. Молодого художника дуже надихав Рембрандт, чию роботу пензля, теми і кольори він ретельно вивчав. «Рембрандт проникає в таємницю так глибоко, що розповідає про речі, для яких немає слів у жодній мові, – писав він своєму братові Тео. – Ось чому Рембрандта називають чарівником – це нелегке ремесло».
Однак для Вінсента існував художник ще більш великий, ніж чарівник Рембрандт. В одному зі своїх 700 листів він пише своєму другові Емілю Бернару про «художника, який перевершує всіх інших; бо Він зневажив мармур, глину і палітру, і працював з живою плоттю. Цей незвичайний художник…не створював ні статуй, ні картин, ні навіть книг… Він створив справжніх живих людей, безсмертних».
Попри поширену думку, що Вінсент відкинув свою віру в Христа, коли вирішив стати художником, його листи показують, що Ісус залишався його головним натхненником до самого кінця. Той самий лист починався так: «Ти чудово робиш, що читаєш Біблію… Біблія – це і є Христос, оскільки весь Старий Заповіт спрямований до Нього, як до вершини. На іншому схилі цієї священної гори розташовуються святий Павло і євангелісти…»
Піднесена
Він часто писав про дві свої улюблені книжки: одна – «Подорож пілігрима» Джона Буньяна, історія про рішучість християнина боротися на вузькому шляху з життєвими труднощами та спокусами, щоб досягти Небесного Міста; друга – « Про наслідування Христа» Томи Кемпійського, яку він одного разу назвав «піднесеною».
Проте, на відміну від Рембрандта, Вінсент рідко малював Ісуса. Його символізм зображував божественну присутність у всьому золотому: соняшниках, пшеничних полях, сонці й зірках… Рембрандт, навпаки, малював фігуру Христа багато разів, часто виявляючи глибоке богословське розуміння, незважаючи на власні моральні недоліки. Він малював і зображував у техніці офорта дитинство Христа, Його притчі, Його служіння, Його страсті, розп’яття і воскресіння. Упродовж усієї своєї кар’єри його найбільше приваблювали два обличчя: власне, яке він намалював понад 90 разів, і обличчя Ісуса Христа.
Як двох найвидатніших художників світу надихав «митець, який перевершує всіх інших» – тема виставки під назвою «Зустріч Рембрандта і Вінсента з Ісусом» (Rembrandt and Vincent meet Jesus), яку мене попросили провести цими вихідними в сільській церкві на річці Ваал, що на південь від Утрехта.
Виставка розпочалася минулого року в рамках святкування 400-річчя церкви Noorderkerk в амстердамському районі Jordaan, де світло-звукове шоу «Зустріч Вінсента і Рембрандта», спроектоване 36 проекторами на стіни і стелю, демонструє, як молодшого митця надихав старший. Це пробудило в мені розуміння того, що обидва ці майстри визнавали, що їх надихав ще більш видатний художник.
До наступного тижня,
