П’ятидесятниця знаменує собою народження руху Ісуса, що поширюється по світу зі швидкістю і розмахом, які більшість європейців навіть не усвідомлює. Особливо яскраво це проявляється в наш час.
Це була надприродна подія, така як втілення і воскресіння, що не спланована людиною і не залежить від неї. Хоча учням було сказано почекати в Єрусалимі та очікувати пришестя Духа, вони й гадки не мали, чого вони насправді чекають. Передвіщена пророком Йоїлем, ця подія була безпрецедентною в історії людства. Коли Дух прийшов з вогненними язиками та говорінням мовами, це можна було передати тільки в термінах, образливих для здорового глузду.
Як Різдво і Великдень, ця «ірраціональна подія» як і раніше відзначається як національне свято тут, в Європі, де ми повинні «відійти» від усіх цих релігійних речей, – на Кіпрі, в Австрії, Бельгії, Данії, Німеччини, Греції, Угорщини , Ісландії, Ірландії, Люксембурзі, Монако, Нідерландах, Норвегії, Румунії, Швейцарії та Україні.
І навіть у Франції, обителі «раціональності»! Хоча з 2005 по 2007 роки, після хвилі літньої спеки, що застала зненацька уряд, який не забезпечив належним медичним обслуговуванням людей похилого віку, з метою компенсації матеріальних втрат свято П’ятидесятниці було оголошено робочим днем.
Великобританія, незмінний виняток, відсутня в наведеному вище списку. З якоїсь причини П’ятидесятниця стала «банківським вихідним», який зазначається як національне свято з кінця 19-го століття, коли британські банки закривалися для торгових операцій. Британці називають П’ятидесятницю «Білою неділею» (англ. Whit Sunday), як кажуть деякі, тому що це був особливий день, коли відбувалися хрещення, а охрещувані зодягалися в біле; при цьому одне джерело 15-го століття пояснило, що Святий Дух приніс «розум (англ. wit) і мудрість всім Христовим учням» – «розум », що означає розуміння.
Не мають розуміння
Незважаючи на те, що більшість європейців у наші дні не мають «розуміння» П’ятидесятниці, загальноєвропейське святкування є найбільш раціональним і доцільним. Адже якщо подумати, без П’ятидесятниці не було б Європи, якою ми її знаємо. П’ятидесятниця запалила ґніт руху Христа, який з часом заклав загальні культурні та духовні основи в європейських країнах від Вірменії до Ісландії.
Том Холланд розповідає цю історію у своїй новій книзі «Домініон», яку він представить на першій зі щомісячних «Шуманський бесід», які починаються наступного тижня у вівторок, 9 червня о 18:00 (див. нижче). [Вони проводяться о 18:00 9-го числа кожного місяця, щоб нагадати нам про момент, коли 9 травня 1950 року о 18:00 Роберт Шуман «запалив ґніт» руху до європейського мирута єдності.]
П’ятидесятниця не стане зрозумілою, поки ви самі не пережили її. Можливо, саме це і задумав Ель Греко, коли зобразив себе на картині (див. верхнє фото; художник – другий праворуч, дивиться на глядача) серед учнів, над головами яких зависли язики полум’я. Я не знаю, чи було насправді у Ель Греко, уродженця Криту, представника іспанського ренесансу, вплив якого яскраво простежується у творчості Пікассо, особисте переживання П’ятидесятниці. Але протягом всієї історії у мільйонів людей воно було: в Єрусалимі, в домі Корнилія і аж до краю землі – навіть на острові біля узбережжя Нової Зеландії.
Бо коли мені було п’ятнадцять, я вперше зустрівся зі Святим Духом в старому наметі для зібрань на острові Грейт-Барріер на самому початку того, що стало відомо як харизматичний рух. Усією сім’єю ми почали проводити в нашому будинку вечірні п’ятничні зібрання, які стали приваблювати людей з усього Окленда, і незабаром у нас збиралося до 80 осіб.
Непередбачуване
Минулого тижня пастор і його дружина, служителі у церкві Св. Павла, надіслали мені відео, що нагадує про ті дні та розповідає про те, як архідиякон цієї англо-католицької церкви був присутній на нашому домашньому зібранні. Пізніше він написав, що, увійшовши до нашої вітальні та побачивши там одного зі своїх прихожан, він відчув себе таким грішним, як ніби його заскочили в нічному клубі. Невдовзі після того, як він молився в бічній каплиці своєї церкви, він несподівано зрозумів, що говорить мовами. Відтоді церква Св. Павла стала центром відродження як для англіканців, так і для людей інших віросповідань, частиною відродження, яке в 1960-70-х роках вплинуло на всю націю.
Відео, адресоване громаді вірян, надихало мати дух «очікування непередбачуваного» подібно до учнів у горниці й архідиякона в каплиці.
Допевне те, що сталося в Єрусалимі, привернуло увагу очевидців і потребувало пояснення. Петро сказав людям, які «бентежилися та дивувалися» (Дії 2: 7), що це і є те, що відповідно до пророцтва Йоіла, буде «останніми днями».
Але Єрусалим був лише початком. Цей вилив триватиме доти, поки всі народи не будуть досягнуті. Виконання обітниці Йоіла в Єрусалимі було обіцянкою виконання виливу Духа на «всю плоть».
Зараз ми як ніколи близько до цієї мети!
До наступного тижня,
