Змагатися на Олімпійських іграх – це все одно, що переживати десять похоронів на кожне весілля. Перемога однієї людини досягається за рахунок агонії поразки багатьох інших.
Так пише Ешлі Нулл, капелан олімпійських спортсменів і тренерів, який також є англіканським священиком і вченим. Наведений нижче лист до олімпійців взятий зі статті Ешлі Нулла «Душпастирська опіка в Олімпійському селищі» у виданні Routledge «Спортивне капеланство: тенденції, проблеми та дебати» (Sports Chaplaincy: Trends, Issues and Debates)*
Дорогий друже,
Вітаємо тебе з обранням для участі в Олімпійських іграх – найвизначніших спортивних змаганнях у світі! Наступні кілька тижнів будуть сповнені найсильніших емоцій і потенційних викликів твоєму ставленню до віри. Як це – поєднувати віру і спорт під таким тиском?
Радість
По-перше, Бог покликав тебе на Олімпіаду, аби ти відчув справжню радість. Бог дав людям дар спорту, щоб він приносив радість.
«Він [Бог] поставив ну них (у небесах) намет для сонця, і воно, немов наречений, виходить зі своєї світлиці; радіє, як атлет, долаючи свою відстань», – пише псалмоспівець.
Бог порівнює спорт з медовим місяцем, що приносить як фізичне, так і емоційне задоволення, – яка висока оцінка радості спорту!
Кожен забіг, кожен матч, кожне змагання – це можливість відчути цю Богом дану радість.
Протягом наступних кількох тижнів порахуй всі благословення і подякуй Богові за радість спорту та дивовижний досвід, який Він тобі подарував.
Учнівство
По-друге, елітні змагання – це не лише радість. Це також і невпевненість, і страх, і навіть поразки. Бог може використовувати всі аспекти спорту, як злети, так і падіння, щоби наблизити тебе до Себе. Бог дав тобі це покликання як «школу учнівства», щоб ти дізнався, якою є любов до Бога і любов до інших.
Змагаючись і покладаючись на Божі обітниці, ти маєш нескінченні можливості зростати в реалізації своєї віри.
- Пам’ятати, що твоя ідентичність базується на хресті, а не на твоїх успіхах і поразках.
- Пам’ятати, що сила, яку ти маєш, щоб змагатися, береться не з твоєї власної природи та міці, а йде від Христа, який діє в тобі.
- Пам’ятати, що твоє становище перед Богом не змінюється завдяки Божій благодаті й не залежить від того, виграєш ти чи програєш, зазнаєш поразки чи досягнеш успіху.
- Пам’ятати, що якщо ти програєш, Бог буде з тобою і використає твій біль, але біль не матиме останнього слова у твоєму житті – Бог все оберне на добро.
Свідчення
По-третє, під час змагань ти можеш служити іншим.
Змагаючись, ти можеш засвідчити багатьом чудову радість спорту:
- Змагаючись без наркотиків і в рамках правил, ти можеш показати альтернативу ставленню «переможець отримує все», яке так поширене в спорті.
- Не ставлячись до суперника як до ворога, а цінуючи його як «колегу», ви можете підштовхнути одне одного до досягнення високої майстерності.
- Проявляючи смирення і вдячність у перемозі, визнаючи, що інші спортсмени-християни працювали так само наполегливо і молилися так само багато, але Бог приготував для них інші дари, окрім олімпійського успіху.
- Не катуючи себе ненавистю до себе та соромом у разі поразки, натомість радіючи з тими, хто переміг, і плачучи з тими, хто не зміг здобути перемогу.
У всьому цьому ти можеш показати, як чудова звістка Євангелія діє у твоєму житті, коли ти переживаєш радість посеред «похоронів і весіль», які ми спостерігаємо Олімпійських іграх.
Ідентичність
Але що робити, якщо все йде не так, як ти сподівався? Тебе, напевно, вчили, що ти можеш бути задоволеним собою лише тоді, коли перемагаєш, а якщо програєш, то ти – ніщо.
Друже, тобі потрібно відокремити почуття власної значимості, свою ідентичність від своїх досягнень. Ототожнюючи значущість і досягнення, ти ставиш свою самооцінку в залежність від злетів і падінь, що є природними для спортсмена високого рівня.
Добра звістка Євангелія полягає в тому, що в Богові ти маєш безумовну любов, яка не ґрунтується на твоїх досягненнях. Тебе цінують і люблять не за твої таланти і не за те, як ти змагаєшся. Твоя цінність і значущість відкривається в любові, яку Бог довів, коли помер за тебе на хресті.
Апостол Павло говорить нам:
«Бог виявляє Свою любов до нас тим, що Христос за нас помер, коли ми були ще грішниками».
Друзі, насолоджуйтеся наступними кількома тижнями і дивовижною можливістю, яку вони дають. Якщо ви відчуваєте біль поразки, знайте, що з Ісусом біль ніколи не має останнього слова. Останнє слово завжди залишається за Його любов’ю. Якщо ви перемогли, знайте, що це чудовий дар Божий, за який треба бути вдячним, і Він використовуватиме його на добро ще довго після того, як ви залишите спорт, даруючи вам десятиліття радості.
Solo Deo Gloria!
*Це видання є першою в своєму роді збіркою, яка об’єднує провідних науковців у галузі спортивного капеланства з метою забезпечення професійної акредитації та навчання у сфері спортивного богослов’я, що стрімко розвивається.
Анонсована минулого тижня розмова з Ґремом Томліном, яку ми планували провести в наших «Шуманських бесідах» цього місяця, перенесена на жовтень. Наступного місяця Джефф поспілкується з д-ром Дженні Тейлор про її нову книжку, присвячену журналістиці.
До наступного тижня,
