Цього тижня виповнюється сто років з того дня, коли тисячі людей вийшли на вулиці, щоб попрощатися з людиною, яку вони колись назвали своїм найвідомішим і найулюбленішим земляком.
- Він заснував першу політичну партію сучасного типу в їхній країні та був їхнім прем’єр-міністром в 1901-1905 роках.
- Він сформував систему освіти, відстоюючи особливу багатокультурну різноманітність шкіл, і заснував другий університет у столиці країни.
- Без нього в країні не було би безпрецедентної різноманітності мовних кампаній, що представляють різні світогляди та групи інтересів – гуманістичні, ліберальні, соціалістичні, католицькі, протестантські, євангельські, тих, кому за 50 і т. п.
- Понад сорок років він був головним редактором провідної національної щоденної газети (навіть будучи прем’єр-міністром), заробив репутацію одного з найвидатніших журналістів країни і протягом багатьох років очолював Національний гурток журналістів.
- Він написав понад 200 книжок і 20 000 статей – це чотири книжки на рік і більше однієї статті в день протягом п’ятдесяти років! Його вражаюча продуктивність і багатогранна діяльність спонукали редактора-конкурента назвати його «людиною з десятьма головами і сотнею рук».
- Його мислення сформувало унікальну культурну та інституційну структуру його країни, в якій соціальне, політичне, релігійне та освітнє життя протягом більшої частини минулого століття велося в рамках релігійного або ідеологічного світогляду.
- Він почав свою кар’єру як священнослужитель і проповідував у провідних церквах країни, поки не повстав проти компромісу державної церкви з модернізмом, з одного боку, і аристократією – з іншого. Звільнившись від константинівської моделі конгрегацій, контрольованих елітою, він заснував нову конфесійну мережу вільних церков.
- Він виступав за права робітничого класу на створення профспілок і проведення страйків, а також ініціював у 1891 році чинний до цього дня Християнсько-соціальний конгрес, вказуючи на несправедливість, пов’язану з нерівністю, і попереджаючи про пастки системи вільного підприємництва і безконтрольного капіталізму.
- Він, безумовно, був одним з найвпливовіших діячів сучасності свого народу.
І все ж, переважна більшість його земляків сьогодні, включно зі студентами заснованого ним університету, не знають про кого тут йдеться та як їхня нація розвивала свої унікальні інституції.
У своїй рідній країні він досі залишається пророком без пошани.
Про яку країну йдеться? Про Нідерланди. Що це за «пророк»? Абрахам Кайпер.
Цими вихідними я не зміг знайти згадки про століття з дня його смерті в світській голландській пресі. Однак деякі християнські газети приділили належну увагу цій грандіозній постаті. Проте навіть серед голландських християн Кайпер вважається особистістю суперечливою і такою, що вже відійшла в історію. Дехто каже, що його ідеї зазнали невдачі, що призвело до апартеїду в Південній Африці. Інші вказують на важкий характер Кайпера, через що зруйнувалися його стосунки з найбільш відданими друзями. Треті звинувачують світові події, що відбулися після його смерті в 1920 році, в тому, що вони послабили оптимізм його бачення трансформації церкви, школи і суспільства.
Проте в англомовному світі дедалі більше студентів, науковців та пасторів відкривають його як людину, ідеї якої досі мають життєво важливе значення для вирішення проблем, що стоять перед християнами у всьому світі сьогодні.
Серед цих ідей:
- Світоглядне мислення – він був батьком сучасного світоглядного мислення, який простежував всі типи світогляду до їхнього розуміння (або відсутності розуміння) Бога.
- Панування Христа над усіма сферами життя – він викривав хибність дихотомії духовного і мирського, заявивши в 1880 році на урочистому відкритті Вільного університету (Vrije Universiteit), що кожен квадратний дюйм людського життя Ісус проголосив Своєю власністю.
- Суспільне богослов’я – він започаткував теологію, яка охоплювала всі сфери життя, а не лише церкву, сім’ю та власну особистість людини; теологію суспільного життя, що включає політику, право, освіту, бізнес, охорону здоров’я, науку тощо.
- Загальна благодать – він учив, що Бог обіцяв Ною ніколи не допустити знищення світу; через совість, людський уряд і людські досягнення, і як Творець, Вседержитель і Відновник, Бог дарує благодать всім, грішникам і спасенним, однаковою мірою.
- Суверенітет сфер – він пояснив, що кожна з взаємопов’язаних сфер життя безпосередньо підзвітна Богу: особистість людини, сім’я, церква, держава і добровільні об’єднання (школи, університети, профспілки, товариства, підприємства, організації, …).
Завдяки Кайперу євангелісти почали відкривати існування суспільного богослов’я за межами традиційних сфер власної особистості, сім’ї та церкви. Вони знаходять в Кайпері наставника і радника у вирішенні питань плюралізму, ролі держави, релігійної свободи, відновлення демократії, турботи про довкілля, міжнародних відносин тощо.
З чого почати?
Гарним початком у вивченні поглядів Кайпера будуть такі матеріали:
• Richard Mouw, Abraham Kuyper, A Short and Personal Introduction (Eerdmans)
• Peter Heslam: Creating a Christian Worldview: Abraham Kuyper’s Lectures on Calvinism (Eerdmans)
Ті, хто зацікавлений в безкоштовній електронній книзі, яку я написав, назвавши її «Творці нашого часу», де є розділ про Кайпера та п’ять інших постатей, що сформували свою націю, напишіть мені: : jeff@schumancentre.eu.
Фотовиставка «Амстердам Кайпера: тоді й сьогодні», яка відкривається цього тижня в книгарні-галереї LOOK UP за адресою Prins Hendrikkade 50, Амстердам, буде діяти до кінця року, з огляду на поточний локдаун, пов’язаний з COVID.
Бесіду про «людину з десятьма головами і сотнею рук», яка відбулася у мене з Саймоном Вудом (лідером бази МзМ в Амстердамі) минулої суботи ввечері можна подивитися тут.
Тих, що розуміють голландську мову, можливо, зацікавить інтерв’ю, яке я планую взяти у письменника Йохана Снеля в середу (11 листопада) о 20:00. Розмову про його нову книжку «De zeven levens van Abraham Kuyper» («Сім життів Абрахама Кейпер»), ви зможете подивитися тут.
P.S. Хочете поглянути на Британію після брексіта? Сьогодні, в понеділок, 9 листопада, о 18:00 за центральноєвропейським часом в рамках «Шуманських бесід» (Schuman Talks) відбудеться зустріч з Джонатаном Чапліном, співредактором нової книжки «The future of Brexit Britain» («Майбутнє Британії, що вийшла з ЄС» ).
До наступного тижня,
