Рівно п’ятдесят років тому молода голландка зареєструвала в Нідерландах нову організацію, яка мала на меті залучити молодь до глобальної місії.
«Jeugd met een Opdracht» – голландська назва «Молодь з місією» (МзМ). Дехто вважав мобілізацію непідготовлених молодих людей справою безвідповідальною і непрофесійною. Проте очевидно, що через п’ять десятиліть і п’ять поколінь молодіжна місія продовжує свою роботу. Згодом інші організації та деномінації запропонували свої варіанти короткострокових молодіжних місій.
У Європі молодіжні місії були започатковані півстоліття тому Джорджем Вервером («Операція “Мобілізація”») та Лореном Каннінгемом («Молодь з місією»), американцями з так званого «мовчазного покоління» (люди, які народилися з 1928 по 1945 рік). Зараз, перебуваючи на останньому етапі своїх паломництв, обидва смертельно хворі, вони залишають багату спадщину по всьому світу, включно з незліченною кількістю молодих місіонерів.
Їхніми першими новобранцями були жителі Заходу (Північної Америки, Західної Європи та Австралії) з повоєнного покоління «бебі-бумерів». Таким чином, молодіжні місії з’явилися в Європі на початку 1970-х років на хвилі Революції Ісуса та (для МзМ) харизматичного руху. У 1972 році тисяча молодих людей з усього світу приєдналися до першої євангелізаційної кампанії МзМ на Олімпійських іграх у Мюнхені, і багато з них продовжили свою діяльність у довгострокових місіях.
З загальноприйнятої теорії поколінь, яка припускає, що цілі покоління значною мірою формуються під впливом великих подій і спільного досвіду, виникли популярні терміни «бумери», «покоління X», «міленіали», а тепер і «покоління Z».
«Бумери» були впевненими в собі, оптимістично налаштованими, готовими скористатися можливостями післявоєнного процвітання та відбудови. І готовими до подорожей. Аеробуси і дешеві квитки дозволили молодим людям літати за кордон для виконання короткотермінових місіонерських завдань. Однак міжнародний зв’язок все ще був недолугим і дорогим, адже здійснювався через телекс і доцифрові телефони.
Технологічна революція
Більшість «бумерів» у МзМ (1945-1964 рр. народження), заснувавши в Західній (а з 1990 року – у Східній) Європі мережу місіонерських центрів з підготовки та мобілізації на місію, зараз досягли пенсійного віку. Тій молодій голландці тепер сімдесят, її звуть Ромк’є Фаунтен.
Наступники «бумерів», «покоління X» (1965-1980 р.н.), зайняли вакантні посади старших керівників місій. Іноді їх називають поколінням «сандвіч», затиснутим між більшими поколіннями «бебі-бумерів» і «міленіалів». Зростаючи в той час, коли цифрові технології почали проникати в західне життя, вони завжди сиділи вдома з персональними комп’ютерами, смартфонами, MTV, відеоіграми, кабельним телебаченням і новим програмним забезпеченням.
Нове тисячоліття розпочалося якраз тоді, коли найстарші представники «покоління Y» (1981-1996 р.н.) вступали в доросле життя; звідси й більш поширена їх назва «міленіали» (англ. Millennials від millennium – тисячоліття). Зараз їм від 26 до 41 року, і вони складають основну частину двох тисяч штатних співробітників МзМ, які працюють по всій Європі, на заході та сході. Більш комфортно почуваючись у багатонаціональному середовищі, ніж попередні покоління, «міленіали» чудово підходять для місії «звідусіль – в усі усюди». Центр тяжіння всесвітньої церкви більше не на півночі та заході, а в більшості країн світу на півдні та сході.
«Міленіали» виросли з Інтернетом, віртуальною реальністю та штучним інтелектом і мають інтуїтивне розуміння технологій. Вони цінують співпрацю, командну роботу, інновації та творчість. Пропозиція МзМ долучитися до місій через колективний, багатонаціональний досвід, такий як курси під керівництвом молоді та євангелізаційні командні поїздки, у фокусі яких мистецтво, музика, спорт, правосуддя та навколишнє середовище, виявилася привабливою для «міленіалів».
Зумери
І ось «покоління Z» (або «зумери»). Вони народилися у 1997-2012 роках і зараз є основним об’єктом уваги кадрових служб у місіях. «Зумери» виросли в «небезпечному, страшному світі», в умовах рецесії, коли їхні батьки були стурбовані тим, як їм впоратися з життям. Вони відчувають, що попередні покоління вкрали їхнє майбутнє. Як і «міленіали», «зумери» з великою підозрою ставляться до інституцій та організацій, які, на їхню думку, їх підвели. Це покоління Грети Тунберг, яке усвідомлює, що екологічна бомба уповільненої дії цокає. Будучи «автентичними», вони очікують, що зможуть вільно іти за своїми бажаннями, мить за миттю, не обмежуючись сексуальними умовностями.
Вони є найменш воцерковленим і найменш досягнутим Євангелією західним поколінням за останні століття. Вони були виховані батьками-нехристиянами, є біблійно неграмотними і не знають євангельської історії. Вони не войовничі атеїсти, не секуляристи, не ворожі антагоністи. Вони є недосягнутою групою людей і потребують підходу, як і до інших недосягнутих груп. Їхній духовний стан вимагає негайної уваги з боку лідерів церков і місій. В роботі з ними необхідно радикально відійти від наших звичних навчальних програм, заснованих на потребах минулих поколінь.
«Зумери» потребують набагато ціліснішого підходу до місій та євангелізації, ширшого «Missio Dei», що включає, наприклад, турботу про створіння. Короткострокові місії, навіть для тих, хто все ще перебуває на шляху до віри, можуть запропонувати участь, досвід і стосунки, через які «зумери» вчаться найкраще.
Півстоліття тому нова хвиля лідерів місій у Європі піднялася з вулиць завдяки Революції Ісуса. Зародилися молодіжні місії. Чому Дух Божий не може знову використати захоплення і дари молоді, цього разу «покоління Z», щоб знайти творчі розв’язання великих проблем нашого часу?
(Це адаптована та скорочена версія статті в журналі Missional Focus Journal коледжу ForMission College за лютий 2023 р.)
До наступного тижня,
