Поляризовані друзі

19 Жовтня, 2020

Цього тижня я отримав книжку, написану лауреатом Пулітцерівської премії Енн Епплбаум. Її надіслав мені мій друг, котрий переклав її голландською. Як випливає з англійської назви, «Сутінки демократії» – це тверезе попередження про те, що авторитарні системи зміцнюють свої позиції, а ліберальні демократичні суспільства ними поступаються.

Епплбаум, журналістка з вражаючим досвідом роботи у виданнях, серед яких The Economist, Washington Post, Foreign Affairs, The Spectator і The Atlantic, котра особисто спілкувалася з політиками, журналістами та представниками інтелігенції в рідній Америці, на батьківщині її чоловіка в Польщі, а також в Угорщині та Британії. Вона ділиться своїм занепокоєнням з приводу того, як багато колишніх колег і друзів у кожній з цих країн проміняли свої демократичні ідеали на теорії змови, політичну поляризацію, ностальгію та вдалися до крайнощів у соціальних мережах.

Епплбаум, серед книг якої про колишній радянський світ «Залізна завіса» і «Червоний голод: війна Сталіна проти України», простежує «перехід» кількох особистих знайомих – політиків, журналістів і представників інтелігенції – на популістські та авторитарні позиції. Протягом багатьох років вона застерігала від нового «Націоналістичного Інтернаціоналу» таких ксенофобських партій, як Закон і Справедливість в Польщі, Ліга Півночі в Італії та Партія Свободи в Австрії, які прагнуть «повалити чинні інститути, щоб повернути те, що існувало в минулому, або що, на їхню думку, існувало в минулому, силою».

Розум чи дух? 

Її тривога відгукнулася в мені, коли цього тижня я прочитав  у Facebook обмін повідомленнями між двома моїми колегами і друзями. Один з них, американець, який проживає в Азії, і його дружина дуже важко перенесли інфікування коронавірусом. Він категорично не погоджувався з коментарями американського президента про вірус як про щось, чого не слід боятися. Інший, азіат, який мешкає в Америці, відповів, звинувативши постраждалого від COVID у тому, що в ньому сидить демон ненависті до Трампа.

Обидва ці мої друга – дуже розумні, високоосвічені віруючі. Обидва мають чудову репутацію на міжнародному рівні. Звідси й збентеження, викликане обвинуваченням в демонізації, яке спровокувало відгуки великої кількості моїх засмучених друзів, де звучить втрата поваги до обвинувача.

Я почувався зобов’язаним написати і запитати мого азіатського приятеля, чи усвідомлює він, яку шкоду його звинувачення завдасть його власній репутації й авторитету. Чи варто висловлювати такі категоричні думки, які навряд чи вплинуть на систему, але завдадуть відчутної шкоди його репутації? Я попросив двох наших спільних колег поспостерігати за листуванням і повідомити, якщо вони вважатимуть, що я впадаю у крайнощі, а також якщо вони поділятимуть моє занепокоєння.

Відповідь обвинувача була недвозначною і твердою: сатана прагне зробити Америку своїм царством, і чинний президент – єдина людина, що стоїть йому на заваді. «Ненависть до Трампа – це питання розуму чи духу?» – запитав мій друг.

Один з наших спільних знайомих мудро застеріг: «Ми всі можемо вільно висловлювати свою думку. Ба більше, якщо ми хочемо бути відповідальними громадянами, ми зобов’язані висловлювати свою думку. Однак у наші обов’язки не входить виступати проти тих віруючих, які по-іншому оцінюють переваги і недоліки будь-якої державної системи. Радше навпаки: якщо ви вважаєте, що Путін вкрай погано виконує свою роботу на посаді президента, а я оцінюю його роботу на відмінно, то ми обидва повинні висловити свою думку, але ми також зобов’язані щосили намагатися уникати нападів один на одного».

 «Шукайте правду»

Як нам реагувати на масову поляризацію серед друзів і колег, віруючих і ні?

По-перше, пам’ятаймо, що спільного у нас і досі більше, ніж того, що нас розділяє. Я говорю і про невіруючих – людей, які також несуть в собі образ Божий.

По-друге, вмійте розпізнавати свою власну зашореність і упередженість. Минулого тижня хтось прислав мені дуже своєчасні вказівки, які допоможуть у цьому:

  1. Дозвольте кільком людям, яким ви довіряєте, проговорити у ваше життя. Це може бути ваш чоловік/дружина, начальник, друг, пастор/наставник
  2. Слухайте і розглядайте точки зору, відмінної від вашої.
  3. Не поспішайте і поставте собі важке запитання: скільки часу минуло відтоді, як ви востаннє отримували жорсткі відгуки?

По-третє, продовжуйте шукати і говорити правду. Мудру пораду можна було почути минулого тижня в Празі на Forum2000, щорічній конференції, ініційованій Вацлавом Гавелом у 1996 році для просування демократії, громадянського суспільства, прав людини та релігійної, культурної й етнічної толерантності. Цього року онлайн-захід торкнувся, з-поміж інших, такої теми: «Протидія нетерпимості, яка дедалі зростає, в демократичних суспільствах». Один з учасників дискусії говорив про роль лідерів громадянського суспільства – релігійних лідерів, педагогів, представників засобів масової інформації – як тих, що примиряють, а не поляризують. Оксфордський професор Тімоті Гартон Еш закликав оновити своє посвячення істині, солідарності й відповідальності, процитувавши слова Вацлава Гавела (який, в свою чергу, цитував реформатора 15 століття Яна Гуса): «Шукайте правду; пізнавайте правду; говоріть правду».

pastedGraphic.png

P.S. Усі відеозаписи форумів цього року, як і попередніх, можна подивитися на сайті www.forum2000.cz.

pastedGraphic_1.png

До наступного тижня, 




Напишіть відгук