Замислюючись про Європу

30 Жовтня, 2021

Отже, яким є ваш погляд на європейську інтеграцію?

Можливо, ви ніколи про це не замислювалися. Один провідний п’ятидесятницький пастор у Нідерландах сказав мені, з деяким здивуванням щодо себе, що він ніколи не замислювався про Європу. Вона просто ніколи не опинялася в його полі зору.

У цьому він не самотній. Якщо ви середньостатистичний європейський євангелік, то ви поділяєте його думку: (1) «це надто далеко від мого ліжка», як сказали б голландці, і байдуже, що ви купили своє ліжко в IKEA (а це вельми по-європейськи!)

Можливо, якщо ми сформулюємо питання інакше: «Якою є ваша думка про Європейський Союз?», у вас з’являться інтуїтивні думки, а може, й продумана відповідь. Але, згідно з моїм недавнім дослідженням поглядів євангельських християн на європейську інтеграцію, більшість європейських євангеліків не мають обміркованої думки.

Моє дослідження ґрунтувалося на кількох джерелах. По-перше, я опитав двадцять лідерів-євангеліків, фахівців та вчених із Західної, Північної, Східної та Південної Європи, які представляють широкий спектр церков, навчальних закладів та організацій. Я запитав, якими є, на їхню думку, євангельські погляди на європейську інтеграцію, і якими можуть бути основні джерела цих поглядів. По-друге, читачі «Щоденного cлова» відповіли на анкету, в якій були поставлені аналогічні запитання. По-третє, я переглянув низку літератури і знайшов важливі праці про європейську інтеграцію, написані католиками та протестантами, але практично нічого – євангеліками.

Опитування показало, що різні течії євангеліків мали аполітичну спадщину незалежності, індивідуалізму та нонконформізму, або були меншинами, що страждали під тиском католицької більшості чи державного гніту. Їхнім пріоритетом було виживання, а не розділення відповідальності з урядом чи побудова суспільства. Теологія відродження розглядалася як відповідь на соціальні проблеми, а не як реформаторське мислення, спрямоване на трансформацію суспільства. Регулярне молитовне заступництво за уряд проводилося в небагатьох євангелічних/харизматичних/п’ятидесятницьких колах.

Божа модель?

 Якщо ви британець, то, швидше за все, замислювалися про це більше ніж середньостатистичний мешканець континентальної Європи. Ви маєте свою думку, сформовану у кращий чи гірший бік поляризованими дебатами про брекзит, які, своєю чергою, були сформовані стилем сенсаційних бульварних репортажів, котрі, своєю чергою, були сформовані нещирим брюссельським журналізмом Бориса Джонсона до його звільнення з «The Times» за нечесність.

Знову ж таки, імовірніше, що ви потрапили під вплив тих, хто пропагує уявлення про Європейський Союз як про (2) «сучасний Вавилон» за участю звіра та антихриста, нібито передбачений Даниїлом і Об’явленням. Підкріплена популярною американською серією книг і фільмів «Залишені» («Left Behind»), що зображують римську змову з метою підкорити протестантів і рухатися до єдиного світового уряду, ця точка зору, як мені сказали, все ще може утримувати міцні позиції в деяких колах, але слабшає серед молодих християн.

Або, можливо, під вплив думки, що (3) національний суверенітет був Божою моделлю для націй, яка ґрунтується на словах Павла про те, що Бог створив народи і «призначив границі замешкання їх» (хоча він, здається, часто змінював свою думку). Або що ЄС не повинен прагнути до  об’єднаного суверенітету, а радше стати вільною міжурядовою конфедерацією суверенних націй. Ще одна версія цього варіанта є привабливою для тих (включно з деякими євангеліками), хто приймає неліберальні, антимігрантські, націоналістичні наративи в ім’я порятунку «юдео-християнського спадку» нації.

Європа як (4) спільнота народів, децентралізована федерація, що розділяє суверенітет із загальноєвропейських питань, отримала хороші оцінки у найближчому оточенні більшості опитаних, але не серед пересічних євангеліків. Було запропоновано термін «критично-позитивний». Цей варіант не мав на увазі згоду з усіма діями ЄС, наприклад, щодо міграції та біженців чи єврокризи, коли чиновники ЄС діяли всупереч сповідуваним цінностям ЄС.

Теологія завіту

(5) Централізована федерація з економічним, бюджетним, фіскальним та політичним об’єднанням була загалом менш популярна, незважаючи на те, що є політичною структурою Німеччини, Австрії, Бельгії та Швейцарії. У Великій Британії термін «федералізм» має негативний відтінок серед євангеліків (як нецензурне слово). Однак теологія федерального завіту виникла у реформатському протестантизмі та відіграла важливу роль у формуванні політичного життя та ідей колоній британської Північної Америки і, зрештою, федеративних Сполучених Штатів Америки.

Отже, повернімося до нашого початкового запитання: що б ви вибрали з п’яти вищевказаних варіантів? Можливо, ви бачите інші можливості.

Друге запитання, яке я поставив опитаним, було таким: Які, на вашу думку, фактори найбільше вплинули на формування цих уявлень? 1) невігластво; 2) популярні есхатології; 3) серйозне вивчення Біблії; 4) новини/соціальні мережі; 5) особиста вигода; 6) особи, що формують громадську думку.

Найпоширенішим чинником, на який посилалися опитані, було незнання не лише ЄС та його історії, а й Божої цілі для суспільства. Тоді як у керівних колах може бути більше політичної обізнаності, рядовим членам церкви бракує інтересу та розуміння.

Що це все означає і що ми повинні з цим робити? Я маю кілька рекомендацій та пропозицій, якими поділюсь наступного тижня.

До наступного тижня,




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.