Життя в такому «музеї просто неба», як Амстердам, сповнене неочікуваних відкриттів.
Цього тижня я дізнався про голландського реформатського проповідника та богослова, що помер рівно 400 років. Його діяльність сприяла початку дивовижної ери дослідження світу та торгівлі, з якої почалася так звана «золота доба» молодої Голландської Республіки. Він став світовим лідером у картографії та навігації, розробивши новий метод визначення довготи.
Він не лише проповідував і видавав свої праці в Амстердамі, він також заснував голландську Ост-Індійську компанію, для якої намалював понад сотню карт. Він ініціював дослідницькі подорожі до Арктичного моря, а пізніше до Ост-Індії; спорядив Генрі Гудзона картами для пошуку північно-східного проходу на схід, але тому довелося піти на захід, результатом чого стало до відкриття річки Гудзон і острова Мангеттен.
І хоча сам ніколи не перетинав екватор, він був першим, хто створив карту південної півкулі неба, зробивши небесний глобус, на який наніс чотири нещодавно відкриті об’єкти, зокрема Південний Хрест.
Для Петера Планціуса (1552-1622), уродженого Петера Платевута (плоскостопого) у Фландрії на території сучасної Бельгії, навігація, картографія та астрономія були логічним продовженням його кальвіністської віри. Перш ніж стати у віці 24 років священнослужителем у Брюсселі, він вивчав богослов’я в Німеччині та Англії.
Дві книги
Він був знайомий з «Бельгійським сповіданням» 1561 року, складеним Гвідо де Бресом за п’ятнадцять років до того, у якому говорилося про дві книги, що являють Бога:
«По-перше, через спостереження за творінням, за збереженням і управлінням Всесвітом, які розкриваються нашим очам як надзвичайно прекрасна книга, в якій все твориво, велике і мале, є ніби письменами, які ведуть нас до ясного пізнання речей невидимих щодо Бога, а саме, Його вічної сили та Божества, як каже святий апостол Павло у «Посланні до Римлян», 1:20. (Все це є достатнім, щоб звинуватити людину і залишити її без виправдань)».
«По-друге, Він Сам робить більш ясним і повним наше знання дією Свого святого і божественного Слова настільки, наскільки це необхідно нам знати в цьому житті, спрямовуючи все до Його слави та нашого спасіння».
Інші реформатори говорили про дві Божі книги, Книгу слів (Біблія) і Книгу діл (творіння), кожну з яких належить дослідити, щоби відкрити більше Божої слави.
Коли в 1585 році Брюссель, який на той час був частиною бунтівної Голландської республіки, захопили іспанці, загроза релігійних переслідувань змусила 33-річного Планціуса втекти на північ. Він опинився в порту Амстердама, у вирі суднобудування, картографії та досліджень, куди вітрильники привозили вісті про свіжі знахідки, які відкривали нове про Боже творіння. Отримавши якимось чином навігаційні карти, вивезені контрабандою з Португалії (де вони вважалися державною таємницею), він, застосовуючи нещодавно розроблену проекцію Меркатора, взявся до своєї приголомшливої роботи зі складання карт.
Продовжуючи свою проповідницьку діяльність, він також почав видавати журнали та навігаційні довідники і невдовзі став визнаним експертом із безпечних морських шляхів до Індії та прилеглих «островів прянощів», які зараз є частиною сучасної Індонезії, а раніше належали до голландської Ост-Індії. Він навчав капітанів, штурманів і матросів користуватися картами та навігаційними інструментами і відряджав їх у подорожі, щоб вони збирали інформацію про південні зірки, океани та берегові лінії, завдяки чому він міг покращити свої карти.
Космічне благовістя
Абрахам Кайпер, голландський богослов, політик, педагог і журналіст, батько християнського світоглядного мислення, у своїй лекції «Кальвінізм і наука», прочитаній у Принстоні 1898 року, посилався саме на Планціуса. Християнська мотивація науки, казав він, полягає в тому, щоб вивчати творіння Боже та дізнаватися більше про Його якості. Наукові дослідження не були чимось окремим від Христа, а радше випливали з Христа. Благовістя Кайпера було широким і космічним, оскільки викуплення Христа було космічним за своєю широтою і не обмежувалося спасінням окремих людей. Божою метою було возз’єднання всього сущого на небі і на землі з Христом як їхнім первинним головою: «Бо все з Нього, через Нього і для Нього».
Звертаючись до праць Планціуса, Кайпер продовжував: «Дослідження ліній довготи і широти земної кулі становило, на його думку, одне ціле з дослідженням довжини і ширини любові Христової. Він бачив себе поміщеним між двома ділами Божими, одне – в творінні, інше – у Христі, і в обох він був сповнений святобливого трепету перед величчю Всемогутнього Бога, яка приводила його душу в екстаз».
«Екстаз» був, мабуть, більше риторикою Кайпера, ніж реальністю, але Планціус виявляв фанатичність в обговоренні призначення, виступаючи проти позиції свободи волевиявлення свого колеги-служителя Якоба Армінія. В одному памфлеті Армінія, виданому 1619 року, зображено Планціуса, який проповідує з кафедри, спонуканий дияволом, що стоїть позаду нього. Він вів жорстку полеміку і з менш ревними кальвіністами, а також лютеранами, католиками, анабаптистами та євреями.
Бельгійський дослідник Антуан де Смет приписував Планціусу домінування «суворого голландського кальвінізму» в Нідерландах і піднесення Сполучених провінцій як морської та економічної світової держави в першій половині сімнадцятого століття.
Для Планціуса вся суть була у вивченні обох книг з метою відкрити для себе більше слави Божої.
P.S. Якщо ви пропустили останній випуск «Шуманських бесід» з Анітою Лансдаун та доктором Марі Блаж, можете переглянути його тут. І Аніта, і Марі зростали при комунізмі і не з чуток знають про мовні хитрощі, які використовуються сьогодні для спотворення реальності.
До наступного тижня,
