Після виступу Нідерландів на цьогорічному конкурсі «Євробачення» мої діти дали мені нове ім’я: Європапа.
Пісня фризького співака Йоста Кляйна за тиждень очолила хіт-паради в Нідерландах, набравши понад вісім мільйонів переглядів на YouTube і Spotify. Пісня також дуже популярна в Бельгії та Польщі, і вже є номером один в Австрії, Швейцарії та Німеччині. У День Європи, 9 травня, Кляйн виступить у півфіналі пісенного фестивалю в Мальме, а через два дні, як очікується, знову з’явиться у фіналі.
Перегляньте кліп, увімкніть субтитри, і ви почуєте і прочитаєте відверте оспівування Європи без кордонів. Фразами на кшталт «нумо, об’єднаймося» та «це світ без кордонів» Кляйн висловлює те, чого навчив його про Європу його покійний батько. Один з моїх синів написав у WhatsApp: «Попри те, що ця пісня така божевільна, вона вселяє надію, бо, як мені здається, вона представляє величезну групу молодих європейців, які хочуть об’єднатися, і є протиотрутою від усіх цих старих білих дядьків, що розв’язують війни по всьому світу».
Популярність пісні свідчить про те, що він має рацію. Але відео кліп закінчується зловісно. Споруду, що являє собою конструкцію з різних об’єктів і символів Європи, включно з вітряком, охоплює полум’я. Чи натякає Кляйн словами «зараз або ніколи» на те, що Європа, яку ми знаємо сьогодні, може зникнути?
«Ніколи більше»
Бо ми, європейці, повільно усвідомлюємо нові реалії. Тривалий післявоєнний мир, яким ми насолоджувалися в Європі, більше не може сприйматися як належне. Нещодавно міністр оборони Швеції попередив своїх співгромадян, що «кожен швед» повинен готуватися до війни. І якнайшвидше. Головнокомандувач найновішого члена НАТО застеріг, що «війна Росії проти України – це лише крок, а не кінцева гра, і ми повинні усвідомити, наскільки серйозною є ситуація насправді».
На зміну поколінню «ніколи більше», сповненому рішучості вигнати війну з підручників історії, прийшло покоління, для якого війна – лише комп’ютерна гра. Це може змінитися швидше, ніж ми можемо собі уявити. У європейських столицях зараз говорять про переозброєння – слово, яке вийшло з активного вжитку в Європі на дев’яносто років! Цього тижня коаліція з 18 країн, очолювана урядом Чехії, змогла зібрати кошти для відправки 800 000 боєприпасів в Україну, яка бореться з російськими загарбниками. Ми починаємо прокидатися і поступово усвідомлювати, що лише разом ми можемо протистояти тим, хто загрожує миру та верховенству права.
Нові реалії постають перед нами як на державному, так і на місцевому рівнях. Фермери відчувають, що їх вичавлюють із життя, яке їхні діди та прадіди провадили впродовж багатьох поколінь. Люди, прив’язані до своєї місцевості, відчувають загрозу від змін. Зростає популярність праворадикальних партій, які пропонують рішення, що варіюються від «вислати іноземців додому» до «подбати насамперед про себе». Цапами-відбувайлами стають «Брюссель» і правлячі еліти, мігранти та біженці, які «крадуть наші робочі місця, оселі та пенсії». Старі політичні партії зникають з кожними новими виборами. Недосвідчені представники нових партій замінюють тих, кого виборці відкинули за провал у вирішенні житлових питань, проблем міграції, інфляції та екології.
Нерішуча співпраця на європейському рівні, яку дехто називає «м’яким націоналізмом», за іронією долі торує шлях до радикального націоналізму. Відкрита Європа, про яку співає Кляйн, може зробити новий поворот у бік нелібералізму на майбутніх виборах до Європейського парламенту, що відбудуться 6-9 червня.
«Переозброєння»
Коли Європа переозброювалася напередодні Другої світової війни, лютеранський євангеліст Франк Бухман закликав народи до морального переозброєння. Його рух «Моральне переозброєння», ініційований християнами, не зміг запобігти війні, але допоміг здобути мир, вплинувши на таких вірян, як Роберт Шуман і Конрад Аденауер. Заклавши фундамент європейської інтеграції на християнських засадах, ці люди допомогли розпочати безпрецедентний період миру в Європі.
Яку роль ми, послідовники Ісуса, можемо відігравати в ці часи змін і потрясінь? Де ми взагалі можемо обговорювати ці питання з християнської перспективи? Чого ми можемо навчитися з бачення і віри Бухмана, Шумана, Аденауера… і Жака Делора, колишнього президента Європейської комісії, що відійшов у вічність нещодавно? Адже Делор також керувався своєю вірою і закликав до відновлення «душі» – «духовності та сенсу» – в Європі.
З 2011 року Центр Шумана ініціював проведення Форуму «Стан справ у Європі», щоб створити майданчик, де християни могли б вчитися одне в одного, як реагувати на виклики, що стоять перед нами в сучасній Європі. Форум проводиться в День Європи в столиці країни, яка головує в ЄС, і цього року пройде в Брюсселі. Роберт Іннес, англіканський єпископ Європи, та Едуард Гегер, колишній прем’єр-міністр Словаччини, будуть серед тих, хто відповідатиме на ці питання в рамках дискусії на тему «Пробудження Європи».
Я надам більш детальну інформацію протягом наступних тижнів, коли ми будемо формувати програму у партнерстві з комітетом «Разом за Європу» в Бельгії. Реєстрація розпочнеться 1 квітня на сайті stateofeuropeforum.eu, де незабаром з’явиться більше інформації. Плануйте долучитися до нас у п’ятницю 10 травня (ввечері) та суботу 11 травня (протягом усього дня) у Кармелітському костелі біля станції метро Louiza в Брюсселі.
Сьогодні в нашій щомісячній програмі «Шуманські бесіди» я говоритиму з Джимом Меморі та Евертом Ван де Полем, співробітниками редакції Vista Journal, про тенденцію Європи до радикальних правих поглядів.
Нехай це допоможе нам прокинутися і усвідомити нові реалії!
До наступного тижня,
