Прокляття на благословення

3 Квітня, 2021

Цей другий Великдень за період пандемії Covid-19 – чудова можливість задатися питанням, що хорошого Бог може вивести з нинішньої всесвітньої трагедії. Історія німецького містечка Обераммергау – гарний початок для роздумів про це.

Історія Страстей Христових – це трагедія, що закінчується непередбаченим і несподіваним, подивом і надією. Учні були розчаровані та спантеличені, побачивши, як їхній Месія вмирає на цьому жорстокому знарядді страти. Наскільки неготовими вони були до відкриття того, що за цією трагедією стоїть Бог!

Історія Обераммергау – це також історія трагедії, яка закінчилася надією. Бубонна чума, що вибухнула під час Тридцятилітньої війни 1618-1648 рр. і призвела до смерті двох третин захворілих, спустошила в 1633 році це баварське село, забравши життя вісімдесяти його жителів, тобто половину населення. Легенда розповідає нам про те, як жителі села дали обітницю Богові: якщо над ними змилуються, вони кожні десять років будуть ставити виставу про життя і смерть Ісуса. За легендою, смерті відразу ж припинилися, і жителі села виконали свою обітницю, поставивши першу п’єсу в 1634 році.

Відтоді історію Страстей Христових ставлять тут кожного десятиліття, за винятком вимушених перерв з причини двох світових воєн і спалаху пандемії Covid-19. За минулі сторіччя село Обераммергау перетворилася на місто з населенням 5000 жителів, 2000 з яких безпосередньо беруть участь у постановці п’єси як виконавці, музиканти і техніки. 100 днів триває сезон щоденних п’ятигодинних вистав, які у багатьох людей по всьому світу значаться в переліку того, що потрібно встигнути побачити в цьому житті. Пів мільйона відвідувачів, які планували подивитися виставу минулого року, були засмучені спалахом пандемії і тепер сподіваються, що відтермінований спектакль відбудеться наступного року.

Завдяки трагедії Обераммергау за майже чотири століття євангельська історія була представлена буквально мільйонам людей з усього світу – дивовижний результат, якого ніхто не міг передбачити посеред страждань 1633 року.

Нові ліки?

Цьогорічний Великдень ми святкуємо, і досі перебуваючи в глобальній кризі, яка забрала життя майже трьох мільйонів людей, що зрештою може перевищити (як мінімум) чотири мільйони загиблих в результаті Тридцятилітньої війни. На відміну від ситуації Великодніх свят минулого року, різні вакцини, розроблені в рекордно короткі строки, тепер вселяють надію, що кінець пандемії може бути близький.

Не применшуючи страждань 130 мільйонів людей, які на цей момент заразилися вірусом, і незліченних мільйонів близьких, які постраждали побічно, ми починаємо бачити, як з’являються деякі благословення, котрі можуть допомогти поліпшити людське життя в усьому світі.

Одним з них є розробка біотехнологій синтетичної інформаційної РНК (мРНК – матричної РНК). Рибонуклеїнова кислота – це «двоюрідна сестра» ДНК (дезоксирибонуклеїнової кислоти), обидві вони складають нуклеїнові кислоти, один з трьох або чотирьох класів основних «макромолекул», які вважаються ключовими для життя. (Ні, я нічого про це не знав до того, як почав писати цей блог). Вакцини Pfizer-BioNTech і Moderna засновані на цій новій технології мРНК. Матрична РНК була описана як «короткоживуча одноланцюгова молекула, яка несе інструкції від ДНК в ядрі до фабрики з виробництва білка за його межами». Криза Covid-19 прискорила дослідження і отримання знань про кодування цієї мРНК і, як очікується, приведе до створення вакцин від інших хвороб, зокрема малярії та раку.

Інше благословення – більш широке використання інтернету, що веде до нових способів роботи, зібрань, співпраці, інформування, дослідження і відстеження. Всі ми були змушені проводити зустрічі в нових формах і форматах, обходячись без подорожей. Дистанційна медицина – лікарські консультації онлайн – допомогла мільйонам людей, звільнивши їх від поїздок у громадському транспорті, де може бути ризик інфікування.

Жага розуміння

Ще одне благословення полягає в тому, що ізоляція змусила нас подивитися правді в очі щодо самих себе, примусивши замислитись над глибокими питаннями життя. Цього тижня британський оглядач Джон Харріс запитав у The Guardian, як невіруючі люди, такі як він, розуміють минулий ковідний рік. «Багато хто з нас жадає розуміння того, що відбувається», – додав він, – «але в нашому індивідуалістичному, світському суспільстві нам бракує навіть найбільш непереконливих версій чи пояснень, якими ми могли б керуватися». Дослідження, проведені в 95 країнах, показали, що пандемія коронавірусу викликала 50-відсотковий сплеск онлайн-пошуків молитов, оскільки люди зверталися до релігії, щоб впоратися з почуттям тривоги та безнадії. Він дійшов висновку, що життя без Бога виявилося життям без спілкування і загального розуміння подій – і в розпал найбільш дезорієнтуючої і виснажливої кризи, яку більшість з нас коли-небудь знали, ця соціальна трагедія вимагає дій.

Д-р Пітер Сондерс, генеральний директор Міжнародної християнської медичної та стоматологічної асоціації, закликає християн не упускати можливостей, що відкриваються у зв’язку з кризою. Пандемія висунула на перший план багато глибоких життєвих питань. Пітер, який буде гостем наших «Шуманських бесід» (Schuman Talk) наступної п’ятниці, 9 квітня, о 18:00 за центральноєвропейським літнім часом, закликає нас до розуміння того, як Бог обертає прокляття на благословення.

До наступного тижня,




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *