Брат Ендрю, відомий у своїй країні під справжнім іменем Анне ван де Бійл, завжди стояв особняком і йшов проти течії.
Коли в 1956 році російські танки рушили на захід до Угорщини, він попрямував на схід до Росії в машині, напхом напханій Бібліями. Коли комуністичні режими розвалилися і всі зосередилися на Центральній і Східній Європі та Росії, він націлився на мусульманський світ. Коли армія США намагалася знайти і знищити Усаму бін Ладена, Ендрю намагався знайти його першим, аби розповісти йому, хто насправді є господарем цього світу.
Ендрю, який помер минулого тижня у віці 94 років, завжди підтримував «Молодь з місією», навіть тоді, коли мало хто чув про цю організацію. Всього лишень через десять років після заснування МзМ Ендрю викладав у її перших школах у Лозанні, Швейцарія. Коли інші вважали молодіжні місії безвідповідальним залученням непідготовлених новачків, він бачив, що молоді люди, вирушаючи у невідоме та довіряючи Богу, можуть швидко зростати у баченні, завзятті та досвіді.
Він закликав лідерів МзМ, які запропонували провести євангелізаційну роботу під час Олімпійських ігор 1972 року в Мюнхені, подвоїти заплановану кількість учасників. Він побачив чудову можливість поспілкуватися на Іграх зі спортсменами з комуністичних країн. Він заохотив голландську дівчину на ім’я Ронні де Грааф набрати в Нідерландах 50 молодих місіонерів, щоб ті приєдналися до тисячі інших, які приїхали з усього світу і розташувалися у замку Хурлах, неподалік Мюнхена. Там він разом із Лореном Каннінгемом, Джой Доусон та Коррі тен Боом навчав молодих євангелістів, готуючи їх проповідувати на вулицях Мюнхена.
Контрабанда
Наступного року в Голландії Ендрю допоміг Ронні та ще одному молодому місіонеру з МзМ на ім’я Ал Акімофф внести заставу і придбати плавучий будинок, де можна було поселити 200 молодих людей, які приїжджали до міста на літнє євангелізаційне служіння. «Ковчег», як його прозвали, приваблював тисячі молодих людей на причал, що за Центральним вокзалом, понад два десятиліття.
Ендрю кинув виклик Алу та його дружині Керолін, які навчалися в МзМ у Лозанні, бути готовими йти туди, куди поведе їх Бог, зокрема і в комуністичний світ. Ендрю часто цитував псалмоспівця: «із Богом своїм проберусь через мур» (Пс. 18:29). Він учив, що немає закритих країн, хоча іноді може бути закритою дорога назад.
Маючи українське походження, Ал та Керолін відчули бажання працювати з Ендрю у його нещодавно створеному служінні Open Doors («Відкриті двері») та займатися контрабандою Біблій. Під час недавнього візиту до Амстердаму вони розповіли нам про те, як робили потайні відсіки в автомобілях служіння Open Doors і ховали там Біблії за допомогою магнітів та спеціальних технік, яких вони навчилися, працюючи на виробництві автомобілів Hot Rod у США.
Віра та бачення Ендрю надихнули цю молоду пару заснувати з часом у МзМ Слов’янське служіння, щоб не тільки «решту зміцняти» (Об’явл. 3:2 – тематичний вірш Open Doors), але й достукатися до «дев’яноста дев’яти загублених овець» в комуністичному світі.
Тим часом Ронні стала місіс Ромк’є Фаунтен. У середині 80-х ми з Ромк’є, Ендрю та іншими друзями вирушили на Близький Схід. На фотографії вгорі – Ендрю і я у південному Лівані, де ми зустрічалися з християнськими лідерами та виступали на радіо. Під час цієї поїздки Ендрю намагався встановити контакт із Ясиром Арафатом, людиною, яку багато хотіли би випровадити «зі світової сцени». Але тільки не Ендрю. Він хотів поговорити з лідером Організації звільнення Палестини про справжнього Правителя світу. Цей шанс з’явився у нього пізніше в Тунісі. Його стосунки з Арафатом мали сприяти відкриттю магазину Біблій у місті Газа. Подальші візити Ендрю привели до того, що суперечливий арабський лідер неодноразово просив «більше цих дитячих Біблій».
Лазанья
В останні роки Ендрю, його дружина Коррі й дочка Штеффі (яка іноді няньчила наших хлопчиків) приходили до нас на передріздвяну вечерю. Ендрю дуже любив лазанью Ромк’є. Всього за рік чи два до своєї смерті в 2018 році Коррі розповіла на одній з таких вечерь про те, як їхня сім’я збиралася щоразу, коли Ендрю мав вирушати в чергову небезпечну поїздку. Вона і Штеффі розповіли, як вони всією сім’єю віддавали його в руки Божі, знаючи, що немає ніякої гарантії, що він повернеться.
Щойно Ендрю здійснив свою останню подорож. По цей бік воскресіння він вже не повернеться. І він уже почув: «Відмінно, рабе добрий і вірний».
Його висока думка про тих, кого інші вважали ворогами, випливала з визнання Божої любові до кожного, Божого образу в кожному і Божих цілей для кожного – небажання, щоб хто загинув.
Ця радикальна точка зору захопила двох моїх гостей, розмова з якими відбудеться у наших «Шуманських бесідах» у неділю 9 жовтня о 18.00 за середньоєвропейським часом (youtube.com/c/schumantalks). Один із них – мусульманин, який у захваті від заповіді Ісуса про любов до ворогів. Інший – виріс в Еквадорі в місіонерській общині під керівництвом Рейчел Сент, сестри Нейта Сента, замученого індіанцями племені гуарані. І Зак, і Мохаммед мають цікаві історії, якими вони можуть поділитися!
До наступного тижня,
