Для багатьох тисяч християн у Південній Азії ім’я Барт є дуже близьким і асоціюється з двома речами.
Перша – це служіння «потужного благовістя», створене голландцем Бартом Дорнвердом, натхнене роботою Джона Вімбера в 1980-х роках.
Друга – це підтримка незліченних південноазіатських співробітників МзМ в євангелізації та місіях, що стали можливими завдяки семінарам, які проводив Барт у Нідерландах.
Минулої п’ятниці в Еде, Нідерланди, родина і друзі з близького і далекого зарубіжжя, прощаючись з Бартом, який пішов після року боротьби з раком, висловили свою подяку за його дивовижне життя. Глибина і сила любові та вдячності до нього в Непалі, Індії та Бангладеш була очевидна з потоку дописів, листівок, електронних листів і квітів, що надходили впродовж цього року. Три відеоролика, відзняті лідерами служінь, які працюють в цих країнах, і показані на похороні, підтвердили, що спадщина Барта живе в цій частині світу.
Барт народився у фермерському селі по сусідству з рідним містом Ромке, де молодіжне відродження під час Руху Ісуса в 1960-х роках змінило його життя. Він був одним з п’ятдесяти голландців, яких Ромке залучила до участі в євангелізаціях на мюнхенських Олімпійських іграх 1972 року. Я обвів його постать на фото Маршу Ісуса (угорі ліворуч), який відбувся за містом. Після тієї поїздки Барт став одним з перших голландців, які пройшли навчальний курс МзМ – Школу Євангелізма в Данії.
Культурний шок
Це було в 1977 році. Ми з Ромке були одружені лише рік. Барт і його майбутня дружина Маріанна прийшли до нас на тематичну п’ятничну вечерю в афганському стилі. Всі сиділи на підлозі на подушках і споживали їжу без столового приладдя – лише правою рукою. Флойд і Саллі МакКланг, лідери общини, самі заснували служіння дружньої євангелізації Dilaram Houses в Афганістані, Індії та Непалі. Культура в Хайдебек тоді була більш східною, радше навіть «хіпі», ніж голландською.
Незважаючи на культурний шок, який Маріанна пережила того вечора, вони обоє приєдналися до общини Хайдебек і за рік після весілля прийняли виклик Флойда очолити служіння Dilaram Houses у Катманду, Непал. Їхня перша дитина Маріеке народилася там у 1979 році.
Повернувшись до Хайдебек на початку 1980-х, Барт став моїм помічником як лідер общини і був ним більшу частину того десятиліття. Це були прекрасні мирні роки роботи з надійним, впевненим, серйозним, спокійним, скромним і невибагливим служителем.
Барт був останньою людиною, кого я міг би уявити, що повернулася з поїздки до Лондона натхненою «знаменнями і чудесами» служіння Джона Вімбера. Що сильно мотивувало Барта, то це те, що Святий Дух використовував в такому служінні різних і звичайних людей, а не тільки «сценічних проповідників у дорогих костюмах». Наприкінці 1980-х він почав проводити семінари зі «служіння в силі Святого Духа» по всій країні.
Але серце Барта залишалося на сході, і він жадав побачити в цьому служінні азіатів. Він, Маріанна і четверо їхніх дітей переїхали до Мумбаї, де він продовжував закликати індійців, непальців і бангладешців покладатися на Святого Духа, а не на жителів Заходу.
У візі відмовлено
Але на початку 90-х Барту було відмовлено у візі, яка дозволяла б йому проживання або відвідування Індії. Однак він відчував, що повинен продовжити свою роботу, «стоячи однією ногою в Нідерландах, іншою – на сході». Він приїжджав до Непалу і Бангладеш, проводив семінари недалеко від кордону з Індією, щоб індійці теж могли їх відвідувати.
Безстрашний, він почав усвідомлювати потенціал своїх семінарів і заохочував учасників залучатися до місії в Азії, жертвуючи як з гаманців, так і час. Його простий і прямий заклик мобілізував на короткострокові євангелізаційні поїздки сотні рядових членів церков різних конфесій, які разом з ним брали участь у місіях на сході.
Нещодавно, до того, як у нього виникли проблеми зі здоров’ям, Барт приєднався до мене під час прогулянки по Утрехту, древньому місту пілігримів, звідки в середні століття переґріни вирушали до Сантьяго-де-Компостелла на північному заході Іспанії. Фотографія (вгорі праворуч) була зроблена в невеликому саду за гостьовим будинком пілігримів, спорудженим у 14-му столітті. Бронзова статуя пілігрима з мізерними пожитками на ціпку через плече демонструє цілеспрямованість і безмежну відданість своєму покликанню.
Я дорожу цією фотографією, згадуючи наше паломництво, як спільне, так і по окремості, паломництво, яке багато разів приводило цілеспрямованого Барта в Азію з повним посвяченням покликанню «робити все, що Він тобі велить».
Прощавай, друже пілігрим! Ми сумуємо за тобою!
До наступного тижня,
