Вчора заголовки газет повідомили всьому світу, що новим Папою Римським став Лев XIV.
Рівно 75 років тому, 10 травня 1950 року, заголовки газет повідомили про новий сміливий план досягнення миру: «Франція приголомшила нації»; «Сенсаційне рішення»; «Бомба Шумана».
Цей план був натхненний вченням Папи Лева XIII, відомого своєю енциклікою 1891 року Rerum Novarum, яка сформулювала сучасне католицьке соціальне вчення та відповіла на виклики соціальних потрясінь, спричинених промисловою революцією.
План, про який 75 років тому оголосив на прес-конференції міністр закордонних справ Франції Робер Шуман, сформував життя всіх європейців, як в Європейському Союзі, так і за його межами. Саме тому 9 травня визнано Днем Європи, як нагадування про цей визначальний момент у післявоєнній європейській історії. Адже з цього дня розпочався процес європейської інтеграції, який привів до створення сьогоднішнього Європейського Союзу.
Вибір Папою Левом XIV цього імені свідчив про його намір наслідувати спадщину свого тезки, відповідаючи на виклики соціальних потрясінь, пов’язаних із сучасними цифровими та політичними революціями. Роль Церкви полягає в тому, щоб бути «маяком, який освітлює темні ночі цього світу», – сказав Папа у своєму першому зверненні. Лише кілька тижнів тому, відповідаючи на націоналістичні та дискримінаційні заяви американського віце-президента, тодішній кардинал Роберт Прево написав: «Джей-Ді Венс помиляється. Ісус не вчить розставляти пріоритети в любові між різними групами людей».
План Шумана був таким же чітким твердженням рівності, спільності, примирення, солідарності та любові до ближнього. Це був сміливий, але простий план зв’язати колишніх ворогів – зокрема Францію і Німеччину – настільки тісно економічно, що війна стала б «не просто немислимою, але й матеріально неможливою».
Він пропонував об’єднати видобуток вугілля і виробництво сталі – критично важливі для військової могутності галузі – під спільним наднаціональним управлінням, що об’єднало б нації у взаємозалежності та взаємній підзвітності. Хоча гармати вже п’ять років як змовкли, справжній мир у Європі ще не було встановлено. Сталінська блокада Берліна і відповідь союзників у вигляді повітряних поставок продовольства місту менш ніж за два роки до цього стали прелюдією до подальшої холодної війни. Це були неспокійні часи. Європа все ще страждала від важкого посттравматичного стресового розладу. Роз’єднані сім’ї, розбомблені міста, зламані долі та зруйноване майбутнє здавалися нездоланними перешкодами на шляху до справжнього миру.
Душа
Що потрібно зробити, щоб зцілити місто, націю, континент від такої руйнації? Що такого було в трихвилинній промові Шумана, що запустило процес зцілення?
Хоча план пропонував економічне співробітництво, Шуман пізніше застерігав, що проєкт повинен бути не лише економічним і технологічним, він повинен мати душу.
На глибшому рівні Декларація Шумана (Schuman Declaration) є високо моральною, навіть духовною, вкоріненою в цінностях серця. Він не уявляв Європу як «християнський клуб», але наполягав на тому, що її гуманістична, демократична культура неможлива без християнського коріння.
Насамперед, декларація несла в собі дух прощення і примирення. Ніколи раніше в історії переможець не ставився до переможеного ворога як до рівного, як це зробила Франція до Західної Німеччини.
Не вдаючись до релігійної термінології, Шуман наповнив декларацію цінностями, необхідними для відбудови повоєнної Європи. Основними цінностями Декларації Шумана були:
- Мир шляхом співпраці, а не домінування.
- Солідарність між націями, а не конкуренція.
- Наднаціональне управління як нова форма міжнародного порядку, що обмежує агресивний націоналізм.
- Демократія і верховенство права як наріжні камені для побудови довіри між державами.
Два джерела
Особиста духовність Шумана мала два джерела.
З юності він виховувався на соціальному вченні Лева XIII, як і двоє його колег – Конрад Аденауер у Німеччині та Альчіде де Гаспері в Італії.
Ґрунтуючись на концепції imago Dei, згідно з якою кожна людина створена за образом і подобою Творця, це вчення відстоювало солідарність людської раси, а отже, концепцію пошуку спільного блага для всіх, а не лише прагнення зробити власну націю великою.
Другим джерелом духовності Шумана був рух «Моральне переозброєння» (MRA), очолюваний лютеранським євангелістом Франком Бухманом. Цей рух підкреслював центральну роль прощення і примирення для справжнього миру, а також те, що зміна світу починається з особистих змін у кожному з нас.
Новина про обрання нового Папи Римського надійшла саме тоді, коли у Варшаві зібралися учасники першого Парламентського молитовного обіду, серед яких було 37 парламентаріїв майже з усіх партій. Це була одна з низки заходів в рамках Форуму «Стан Європи», на якому ми продовжували досліджувати біблійні відповіді на виклики сьогодення і який завершується сьогодні.
Цінності миру, солідарності, прагнення до спільного блага, рівності, взаємної відповідальності та співпраці, що ґрунтуються на найбільшій заповіді любові до Бога і ближнього, сьогодні є такими ж актуальними і важливими, як і 75 років тому.
Мене запросили виступити наступного четверга в Європейському парламенті в рамках заходу «Разом за Європу». Посилання на трансляцію (11:00 – 13:00)
До наступного тижня,
