(Якщо ви очікували прочитати про швейцарських та ірландських героїв, про яких я згадував минулого тижня, почекайте ще трохи – настане і їхня черга).
«Найскладніший рубіж для місії знаходиться саме тут, в Європі». Тридцять років тому усвідомлення цього привело Джима і Крістін Меморі до рішення на все життя присвятити себе служінню насадження церков і навчання в Європі.
Після місіонерської поїздки до Азії, яку вони здійснили як студенти та де спостерігали, як церква, яка зростає, відкриває нові обрії, створює нові християнські общини і служить бідним, вони усвідомили, що найбільш стратегічна потреба була там, де церква відступала, – в Європі – на континенті, який найбільшою мірою сформувався Біблією і відкиненням Біблії.
Такого висновку вони дійшли не першими. Лесслі Ньюбігін, який провів більшу частину своєї місіонерської кар’єри в Індії, перш ніж повернутися до рідної Великобританії в середині 1970-х років, усвідомив, що постхристиянський Захід був «не секулярним суспільством без богів, а язичницьким суспільством з лжебогами». Він розумів, що постхристиянське язичництво так само відрізнялося від дохристиянського язичника, як розлучена від незайманої.
Точнісінько так само Джим десятиліттями аналізував духовні потреби Європи. Я запросив його представити свій конструктивний огляд «п’яти криз, що стоять перед Європою» на форумі Європейського Союзу в Дубліні вісім років тому. Тепер він розвинув це в новий інструмент, який теолог Кріс Райт називає «своєчасним аналізом соціальних, економічних і політичних тенденцій з проникливим і далекоглядним місіологічним міркуванням».
Євенгелічний раритет
«Європа 2021» – це документ, який церкви та лідери місій у всьому світі повинні завантажити та вивчити, бажано у групах для обговорення та молитви. Це євангелічний раритет. Це погляд на загальну картину Європи. Він розглядає політичні, соціальні, економічні, екологічні та технологічні контексти, у яких ми сьогодні працюємо, чинники, які ми занадто часто ігноруємо у місіонерських колах.
Моє власне дослідження поглядів євангельських християн щодо європейської інтеграції виявляє серйозні сліпі плями в баченні та розумінні Біблії євангеліками, про що я скоро напишу більше. Звіт Джима є чудовою відправною точкою для вирішення проблеми цього поширеного невігластва та байдужості, а також для того, щоб ми отримали ширшу перспективу. Я сподіваюся знову і знову посилатися на його стислі аналізи в моєму власному вивченні та писати про широкий спектр сфер, які він досліджує.
Я хочу привернути вашу увагу до цього документа, оскільки Джим приєднається до нас он-лайн наступного четверга (9 вересня), щоб обговорити свій звіт під час наших «Шуманських бесід», які ми відновлюємо після літніх канікул. Дивіться нас у прямому ефірі або пізніше в запису.
Ані «добра», ані «новина»
Суспільний, політичний та духовний ландшафт Європи, що швидко змінюється, має серйозні наслідки для місії, які повинні визначати спосіб подання того, що ми називаємо Доброю Новиною, але яку багато європейців не вважають ні «доброю», ні «новиною». Як проблеми міграції, низької народжуваності та ґендерні питання повинні змінити те, як ми «виконуємо місію»?
Якими є наслідки націоналізму і популізму для місії? Якщо націоналізм – це горизонтальна опозиція тих, кого вважають приналежними до нації, до тих, хто їй не належить, пояснює Джим, то популізм – це вертикальна опозиція «народу», хай яке визначення йому дають, до «еліт», котрі бачать як тих, хто його пригнічує. Ці еліти можуть бути реальними політичними елітами всередині своєї країни, а також безликими глобальними корпораціями або необраними єврократами в Брюсселі.
Багато націоналістів, особливо популісти, вважають себе захисниками традиційної культури, християнської спадщини та цінностей від нав’язування ліберальних суспільних цінностей, мультикультуралізму чи ісламу. Для християн, які журяться через втрату християнського світу, це послання є дуже привабливим, визнає Джим. На жаль, саме з цієї причини деякі євангеліки підтримали націоналістів і ультраправі політичні партії.
Особливо цінним аспектом звіту є дослідження впливу пандемії Covid-19 на кожну з досліджуваних проблем. Як вказує Джим, пандемія, ймовірно, є найзначнішим спільним досвідом в Європі з часів Другої світової війни. Вакцина націоналізму налаштувала країни одну проти одної навіть всередині Європейського Союзу. Громадянські свободи обмежені. Covid-19 призвів до різкого збільшення суверенного державного боргу. Його вплив на міграцію був складним: він придушував рух, але посилював рушійні фактори.
Схоже, більшість європейців були щеплені проти Євангелія вакциною культурного християнства, відзначає Джим. Проте він вважає, що слабкість церкви – це ще й можливість Богу діяти. Християни Європи більше, ніж будь-коли, співпрацюють, об’єднуються та насаджують церкви разом, і в це Бог вніс життєву силу християн з країн, що розвиваються.
Джим не песиміст. Він доходить висновку, що хоча спочатку насіння Царства майже непомітне, воно невтримно росте. Хоча сьогодні ґрунт Європи може здатися посушливим і непоступливим, насіння Царства сіється і принесе плоди. Наше завдання – сіяти.
До наступного тижня,
