Бездіяльно спостерігаючи?

5 Листопада, 2021

Британський філософ Джон Стюарт Міллс одного разу сказав: «Нехай ніхто не заспокоює своє сумління оманою, що не завдасть шкоди, якщо не візьме участі і не висловить своєї думки. Єдине, що потрібно лихим людям для досягнення своїх цілей, – щоб хороші люди спостерігали і нічого не робили».

Чи винні євангеліки в тому, що «не беруть жодної участі, не формують жодної думки, спостерігають і нічого не роблять» щодо безпрецедентного проекту європейської інтеграції? Суворий висновок, зроблений на основі інтерв’ю з двадцятьма лідерами-євангеліками, вченими та фахівцями, підтверджений онлайн-дослідженням, є таким: винні.

На відміну від католиків і традиційних протестантів, євангеліки не брали конструктивної участі у заохоченні європейської єдності. Байдужість і невігластво євангеліків, виявлені мною в процесі дослідження, про що я писав протягом останніх двох тижнів, вимагають свіжих біблійних роздумів і відповіді як на рівні керівництва, так і на рівні народу.

Звичайно, в останні роки багато уваги приділяється цілій низці питань, серед яких торгівля людьми, біженці, імміграція, свобода слова, право на життя та свобода віросповідання. Однак, незважаючи на нашу відданість авторитету Біблії та наголос на знанні Біблії, ми, євангеліки, залишаємося вкрай неосвіченими щодо:

  • широти та глибини Божої цілі, викладеної в Біблії, для всього створеного Ним порядку;
  • центральної ролі Біблії у формуванні європейського суспільства, культури та цінностей;
  • християнської віри, яка спонукала батьків-засновників того, що стало Європейським Союзом;
  • впливу біблійного мислення на політику та термінологію ЄС, яке відображене в католицькому соціальному вченні про гідність та права людини; і
  • відповідальності Божого народу за участь у битві за душу та майбутнє Європи.

Зручні традиції

Ці висновки закликають лідерів церков, деномінацій, семінарій, коледжів, інститутів, організацій, видавництв та ЗМІ критично оцінити практику, програми та перспективи.

  • Чи достатньо викладається в євангельських семінаріях та біблійних школах «Missio Dei» для створеного Богом порядку? Як каже Кріс Райт у своєму огляді великої оповіді Біблії «Місія Бога», цілісна місія – це правильна форма місії для Божого народу, мета якої – відновити світ, включно зі створеним порядком.
  • Чи належним чином навчальні програми євангеліків відображають надію на Боже Царство, Його шалом, встановлення порядку на землі, в Європі, про що нам імпліцитно наказано молитися у молитві «Отче наш»? Том Райт допоміг багатьом зрозуміти, що «місія церкви має визначатися її надією; що справжня християнська надія, укорінена у воскресінні Ісуса, – це надія на Боже оновлення всього сущого, на перемогу над тлінням, розпадом і смертю, на наповнення всього космосу Його любов’ю та благодаттю, Його силою та славою».
  • Чи відображаємо ми, євангеліки, покірливе і відкрите ставлення до навчання та партнерства з неєвангелічними і навіть нехристиянськими партіями у нашому спільному пошуку істини у всіх сферах інтелектуального життя?.
  • Чи буде виділено ресурси та персонал для дослідження, публікації та виробництва літератури та програм, академічних та популярних, щоб просвітити біблійно-безграмотну європейську публіку щодо джерела та натхнення їхньої власної культури, а також пробудити наші власні євангельські общини до цієї реальності? Біблійні коледжі та богословські семінарії по всій Європі пропонують буквально сотні курсів з біблеїстики, та лише деякі з них, якщо взагалі такі є, розповідають про те, як Біблія сформувала європейську культуру та історію. Це історія, яка значною мірою невідома і не викладається.
  • Чи вистачить сили волі та гнучкості, щоб змінити плани, навчальні програми та розклади євангельських навчальних закладів, щоб підготувати майбутніх лідерів до роботи з реаліями завтрашнього світу?
  • Чи визнають євангельські лідери, що їхня репутація як «біблійних» не є запорукою біблійної вірності, але може заколисати віруючих самовдоволеними, зручними традиціями, які не відповідають Божому заклику до Його народу «поставити світ із голови на ноги»? Джон Стотт одного разу сказав: «Ознакою справжнього євангелікалізму є не сліпе повторення старих традицій, а готовність піддати кожну традицію, хай якою стародавньою вона є, свіжому біблійному аналізу і, якщо необхідно, реформувати її».

Біблія 101

Мої рекомендації включають проведення в новому році консультації зацікавлених сторін (вчених, церковних лідерів, педагогів та лідерів організацій) з метою розробки:

  • модулів з «публічної теології та європейських досліджень», які викладатимуться очно або он-лайн у семінаріях та коледжах по всій Європі за сприяння Центру Шумана та інших організацій;
  • європейської, євангелічної, місіонерської, публічної теології, а також збірки з європейської публічної теології з матеріалами низки європейських авторів-євангеліків (див. African public theology);
  • курсів з вивчення Біблії та культури для старшокласників та студентів, «Біблія 101», представлених у світських рамках з аргументом, що незнання Біблії, найвпливовішої книги у західній цивілізації, підриває грамотність та культурну самосвідомість.

Ми сподіваємось продовжити вивчення того, який внесок євангеліки можуть зробити в майбутнє Європи, коли відновимо щорічний форум «Європа» у День Європи, 9 травня, наступного року в Парижі під головуванням Франції у Європейській Раді.

До наступного тижня,




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.