Вболіваючи за безпрограшний варіант!

10 Липня, 2021

Минуло п’ятдесят п’ять років відтоді, як Англія єдиний раз у своїй історії виграла чемпіонат світу з футболу.

Зрозуміло, що англійці перебувають в стані нервового напруження в зв’язку з тим, що фінальний матч EURO-2020 зі збірною Італії, призначений на вечір неділі, відбудеться у них на батьківщині. Велике питання в тому, чи зможе перевага «рідних стін» стадіону «Вемблі», де кількість англійських уболівальників перевершуватиме італійців у чотири рази, знівелювати досвід футболістів Італії, які здобули перемогу в чотирьох світових чемпіонатах і одному європейському?

П’ятдесят п’ять років! Два покоління! Принцесі Шарлотті, шестирічній доньці Вільяма і Кейт, зараз на рік більше, ніж було її бабусі, принцесі Діані, в 1966 році. Ні нинішні гравці на полі, ні судді тоді ще навіть не народилися. Як і переважна більшість глядачів на «Вемблі» або біля екранів телевізорів по всій Європі.

У той рік Великобританія ще не приєдналася до Європейського економічного співтовариства. Нілу Армстонгу ще належало зробити той гігантський крок на Місяць. Двадцятирічна війна у В’єтнамі була лише на половині свого шляху. Нельсон Мандела провів у в’язниці лише чотири з 27 років його тюремного терміну. Джону Леннону було всього 26, Міку Джаггеру 23, а молодій королеві Єлизаветі 40. Я ж був шістнадцятирічним школярем.

Сексуальна революція

На Заході розгорталася сексуальна революція, просуваючи альтернативні форми сексуальності крім традиційних гетеросексуальних моногамних шлюбних взаємин. Однак абревіатури ЛГБТ ще не існувало, не кажучи вже про LGBTQQIP2SAA (лесбіянки, геї, бісексуали, трансгендери, ті, хто не визначився, квір, інтерсексуали, пансексуали, дводухі, андрогіни і асексуали). Ніде не визнавалися одностатеві шлюби. Всього два десятиліття тому епатажний Пім Фортейн, відкритий гей і потенційний прем’єр-міністр Нідерландів, стверджував у статті новинного журналу, що шлюб – це гетеросексуальний союз!

Загалом, д-у-у-уже багато що змінилося д-у-у-уже швидко. Занадто швидко для країн Центральної і Східної Європи, які ніколи не були охоплені сексуальною революцією. Православні народи чинили опір добі Відродження ще в 15-16 століттях і не йшли тією ж культурною траєкторією, що і захід. Тоді як питання свободи і рівності обговорювалися в кав’ярнях і салонах Парижа, Лондона і Амстердама 17 і 18 століть, деякі з цих країн все ще перебували під османським пануванням або кріпосним правом за царя.

Тоді як амстердамські «прово» влаштовували вуличні тусовки, щоб спровокувати поліцію (1965-1967), паризькі студенти будували барикади і перевертали машини в Латинському кварталі Парижа (1968), а британський уряд зробив таблетки доступними на першу вимогу (1966), частково легалізував аборти і гомосексуалізм (1967) і впровадив розлучення за обопільною згодою (1969), студенти, які вітали Празьку весну 1968 року, протестували проти радянського вторгнення; один навіть підпалив себе. Вони були далекі від думок про сексуальну і культурну революції.

То як це стосується футболу?

Райдужний протест

Два тижні тому сексуальна революція і футбольний чемпіонат EURO-2020 зійшлися в одній точці. І захід зіштовхнувся зі сходом. На знак протесту проти відмови Угорщини навчати школярів альтернативних способів сексуального самовираження як нормі, західні європейці хотіли забарвити футбольні стадіони у кольори веселки і розмахувати райдужними прапорами з трибун. Емоційні західні політики виступили проти неліберальною політики Орбана як проти такої, що суперечить європейським цінностям і універсальним правам людини, і зажадали виходу Угорщини з ЄС.

Я приголомшений деякими подіями в Угорщині, і в Польщі теж: втратою свободи преси і освіти, підривом здорової демократії і верховенства закону. Але дозвольте мені вислухати європейців з колишніх комуністичних країн.

Під час моїх ділових поїздок по Центральній і Східній Європі, від Будапешта до Бухареста, від Балкан до Прибалтики, я часто стикався зі здивуванням і розчаруванням з приводу того, як західноєвропейські політики і державні службовці очікують, що їхні східні колеги просто приймуть плоди західної сексуальної революції, так звані «європейські» цінності та нові «універсальні» права людини. Ніщо з цього не було «європейськими» цінностями, коли Англія виграла чемпіонат світу в 1966 році, або, якщо вже так, коли Нідерланди перемогли у чемпіонаті Європи в 1988 році. Прийміть!.. Або вам буде відмовлено у вигодах і перевагах ЄС.

Коли ці цінності необмеженого сексуального різноманіття стали «європейськими»? – запитують вони. – Західні європейці більш «європейці», ніж ми в Центральній і Східній Європі? І хіба це не питання національної компетенції чи компетенції ЄС? Хіба це не брутальний західний культурний імперіалізм? Чи є радикальний індивідуалізм поштовхом до різноманітності за рахунок єдності й згуртованості спільноти? Хіба свобода і рівність не повинні утримуватися в межах розумного братерством? Якими будуть довгострокові наслідки цих нетривалих експериментів? Хіба інститути шлюбу і сім’ї, дані Богом, не є необхідними для довговічної життєстійкості цивілізації?

Матч на «Вемблі» не може закінчитися виграшем для всіх. Зміцнення довіри і взаєморозуміння, які досягаються, коли ми слухаємо одне одного, націлені на безпрограшний варіант. Я за безпрограшний варіант для Європи!

До наступного тижня,




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.