Щотижневе Слово

Один з найдраматичніших місяців мого життя закінчився ввечері минулої неділі, коли наш літак вилетів з Окленда за кілька годин до того, як аеропорт був закритий через найсильніший в історії Нової Зеландії циклон.

Як я писав раніше, все почалося з того, що за два дні до нашого від’їзду в Австралію моя дружина зламала руку, а мені несподівано зробили операцію зі стентування. Через два дні після прибуття до Окленда ми отримали позитивний тест на COVID, потім була злива «біблейських масштабів», як описали її місцеві газети, і на додаток – циклон, що спричинив хаос по всій території країни.

Я також пояснював, що у цю поїздку ми вирушили, щоб попрощатися з моєю 100-річною матір’ю, яка мирно відійшла у вічність два дні тому. Ми з дружиною вдячні за можливість провести разом з мамою останній місяць її життя, незважаючи на всі інші драматичні події.

Однак більш драматичною, ніж усі події цього місяця, була вражаюча історія про молодого лікаря-мусульманина з Саудівської Аравії, який кілька років тому приїхав до Окленда, щоб вивчити англійську мову. Ахмед Йоктан був не просто молодим саудівцем. Його батько був муфтієм з Мекки, ісламським вченим і гіперконсервативним лідером ваххабітів.

Білі колони

В Окленді, після того, як під час Рамадану йому з’явилася уві сні «велична, потойбічна постать», життя Ахмеда змінилося. Ця «велична, осяйна постать» сказала йому: «Іди в дім з білими колонами – там ти знайдеш істину». Саме в тому «домі з білими колонами» я почув цю історію безпосередньо від «дуже високого білого чоловіка», котрий став наставником молодого саудівця.

Свою книгу «A night of power» («Ніч могутнгсті») Ахмед починає з того, що простежує свій родовід аж до генеалогії Сима (Буття 10:26-29; 1 Хронік 1:19-23), а також історію свого роду – роду переконаних джихадистів. Він пам’ятає банкет та святкування «перемоги Аллаха» 11 вересня. З дворічного віку він п’ять разів на день молився у мечеті. Ще до того, як йому виповнилося тринадцять років, Ахмед вивчив Коран напам’ять і добре пам’ятає, як страждав від жахливих болючих ударів по ступнях, які отримував за неправильне цитування Корану. Підлітком він відвідував тренувальні табори джихадистів, де вивчав тактику терористів та способи обезголовлення невірних. Він зізнається, що джихад був щирим бажанням його дитинства, аж поки уві сні йому не з’явився Іса, Ісус Христос.

Попри те, що батько хотів, щоб він став ісламським суддею та вченим, Ахмед вирішив вивчати медицину. На його подив, навчання відбувалося англійською мовою, «забороненою мовою невірних», як називали англійську все його життя. Щоб опанувати мову, він почав шукати країну, де зміг би  зануритися в англомовне середовище 24/7  на весь літній сезон. Він виявив, що саудівцям не потрібні візи в Нову Зеландію, тому вирушив туди. Прибувши до Окленда, він пережив культурний шок, стикнувшись зі світською культурою країни, де їдять «нечисту» їжу, а жінки носять «відвертий» одяг. 

Під час Рамадану Ахмед та інші мусульмани зібралися разом, щоб відзначити свято. У «ніч могутності» він заспівав молитву з Корана «Настав нас на прямий шлях» і сто разів прочитав молитву про прощення: «Я прошу прощення у Аллаха і каюся перед ним».

Тієї ночі він побачив яскравий сон, в якому «величний і вічний» гість заговорив до нього арабською. Ахмеда охопив жах. Як правовірний мусульманин, що вже більше трьох діб перебуває за межами ісламської території, він боявся стати вразливим до сатанинських атак. Ахмед прокинувся, мокрий від поту, здивований і нажаханий. Авжеж, подумав він, то був сам сатана. Він почав молитися, повторюючи вірші Корану, щоб відігнати демонів.

Приголомшена тиша

Наступного дня у мовній школі вчителька попросила учнів розповісти англійською про подію, яка відбулася з ними нещодавно. Все, про що міг думати Ахмед, був його сон, тож розповів класу про те, що трапилося, сказавши на завершення, що, на його думку, то була атака сатани і він хоче повернутися до Саудівської Аравії якнайшвидше.

Якийсь час вчителька мовчки дивилася на нього в приголомшеній тиші, а потім сказала: «Ти бачив Ісуса!». Вона написала на папірці ім’я людини, яка могла пояснити йому сон, та адресу церкви. Розгублений, не вірячи, Ахмед залишив поза увагою записку, вийшов зі школи та кілька годин блукав вулицями. Він опинився в незнайомому районі, де, повернувши за ріг, побачив перед собою величезну білу будівлю, схожу на пам’ятку стародавньої Греції, «дім з білими колонами».

Обережно піднявшись сходами, він увійшов всередину і почав оглядати залу, величезні труби органа, інструмента, якого він зроду не бачив і не чув. Аж ось позаду себе він почув знайоме арабське привітання: «Ас-саляму алейкум!». Ахмед обернувся і побачив високого білого чоловіка – того самого, що його, як пізніше з’ясувалося, наполегливо рекомендувала вчителька.

Це було початком стосунків наставництва, які привели Ахмеда до упокорення перед Ісою з Корану, Ісусом з Нового Заповіту, та до життя євангеліста серед свого власного народу, безжального відторгнення власною родиною, переслідувань, страждань та чудових порятунків від замахів на його життя.

Я виріс біля отих білих колон і органних труб. Мій дідусь був органістом у цій церкві «Auckland Baptist Tabernacle», де я досі є місіонером. Високий білий чоловік – член церкви Брайан Джонсон. Це від нього я вперше почув історію Ахмеда, яка була опублікована під різними назвами, зокрема і «Mecca in my wake» («Мекка моїми слідами»).

Досить драматично, згодні? І це лише початок його історії…

До наступного тижня,