Перший тиждень ізоляції

21 Грудня, 2020

Минув тиждень після нашої з Ромк’є неймовірної 35-годинної подорожі з Амстердама до Нової Зеландії, і сьогодні, коли я пишу ці рядки, настав восьмий день нашої двотижневої ізоляції.

Наш шлях проліг через «міста-примари», якими зробилися аеропорти Нідерландів, Сінгапуру та Окленда. У літаках кількість членів екіпажу перевищувала кількість пасажирів. Через безліч порожніх місць нам пропонували місця, де можна було виспатися, комфортно витягнувшись на весь зріст. Основною незручністю поїздки були обов’язкові маски.

Ряди закритих офісів туристичних агенцій в міжнародному аеропорту Окленда нагадали нам, що найважливішій туристичній галузі Нової Зеландії на даний момент завдано серйозної шкоди. Тільки громадяни країни, що повертаються, та їхні родичі можуть потрапити в цей «вільний від коронавірусу рай».

Ми чули, що нас можуть відправити в ізоляцію в будь-яку точку країни. Але водій автобуса, в який ми сіли біля терміналу, оголосив, що «ця доля нас оминула». Тоді як прибулих раніше за нас відвозили у віддалені місця, ми просто об’їхали майданчик для паркування і попрямували до готелю Novotel Airport. Чудова новина – більшість нашої родини мешкає не далі як за 20 хвилин їзди.

За кілька хвилин ми піднялися на сьомий поверх і оселилися в номері, якому належало стати нашим домом на наступні два тижні. З вікон наших кімнат відкривається вид на гавань Манукау, що дозволяє насолоджуватися красивими заходами сонця. З коридору ми можемо бачити символи Окленд-Сіті й гавані: вулканічний пік One Tree Hill (добре відомий завдяки пісні U2) і вулканічний острів Рангітото, місце проведення Кубка Америки – змагань з вітрильного спорту, що мали початися минулого тижня.

«Провидіння»

Окленд побудований на перешийку між гаванями Манукау і Вайтемата, подзьобаному майже 50 вулканами. Рангітото вивергався 750 років тому, коли Амстердам був невеликим рибальським селом. Я з тугою дивився на острів, розуміючи, що одна з найбільш захоплюючих морських регат світового рівня пройде в найближчі місяці в тій гавані, де п’ятдесят років тому я брав участь у перегонах на кільових яхтах. Хто тоді міг уявити собі перегони на швертботах зі швидкістю 100 км на годину? Або що ця маленька країна домінуватиме на найпрестижнішій події в світі вітрильного спорту?

Втім, не про Кубок Америки я думав, плануючи цю поїздку, відтерміновану з серпня, коли ми планували відвідати мою 97-річну матір. Може, це був знак з небес? Новини про погіршення ситуації з пандемією в Європі, здавалося, підтвердили участь «провидіння» у виборі часу нашого від’їзду з континенту, що повертається в режим локдауна.

Наступним мудрим кроком здавалося складання розпорядку дня, починаючи зі щоденного читання Біблії та спільної молитви, за якими йде читання «Just this» («Тільки це») – роздумів Річарда Рора про споглядання, доречних для двох тижнів примусової ізоляції.

На відміну від того, що ми чули про інші місця ізоляції, наш готель, який перебуває під наглядом ВВС, армії та співробітників служби безпеки, дозволяє нам необмежену кількість прогулянок на свіжому повітрі на території за подвійною огорожею, які ми можемо здійснювати з 7:00 до 19:00. Впродовж цього часу ми можемо спілкуватися з родиною через огорожу (так, я опрацював фотографію в Photoshop).

Добро

Їжа доставляється тричі на день, до дверей, у відповідності до нашого вибору меню і упакована в паперові пакети. А 25-го грудня нам обіцяно святковий різдвяний «полуденок» з шинкою і шампанським. Протягом наступних трьох вечорів у дворі готелю відбуватимуться Різдвяні богослужіння. Персонал тут в переважно доброзичливий і послужливий, разом з випраною білизною залишає записки, які нагадують нам, що «життя прекрасне; в ньому завжди є місце надії»; і «якщо посіяв добро, добро й пожнеш».

Дзвінки до родини у WhatsApp також неможливо було уявити в 1974 році, коли я вперше відлітав з цього аеропорту за океан «на рік чи близько того» і коли сім’я підтримувала зв’язок зі мною за допомогою блакитних аерограм, доставка яких займала тиждень. Тепер ми можемо регулярно спілкуватися з нашими дітьми й онуками в Нідерландах, які старанно підготували для нас коробку карток з завданнями на кожен день, наприклад:

прочитайте одне одному вірш або уривок з книги

зателефонуйте друзям, з якими давно не розмовляли

разом виконайте онлайн-урок «Zumba для початківців» (знайдіть в Інтернеті)

напишіть листа дітям (онукам)

складіть одне одному хайку (також знайдіть в Інтернеті).

Ми навіть не згадали про книжки, які читаємо, про DVD-диски з серіалом «Інспектор Морс», що ми їх знайшли у безкоштовній бібліотеці в фойє готелю, про в’язання Ромк’є (цим вона займається рідко), перегляд новин BBC по телевізору і голландських новин в Інтернеті.

Як і про мої письменницькі проекти: фото-путівник і навчальний посібник для онлайн-туру Celtic Heritage Tour, який ми пропонуємо нашим студентам магістерської програми, а також усім зацікавленим, з 1 по 5 лютого. З моменту прибуття минулого понеділка я вже «подорожував» Ірландією, Шотландією та Англією з метою скласти фото-путівник, слідуючи шляхом різдвяної історії, що преображає світ, та її наслідків, з якими ми знайомі завдяки кельтським місіонерам. Якщо ви перебуваєте в ізоляції, чому б вам не долучитися до нас лише за 75 євро? Пишіть мені, якщо хочете отримати більше інформації.

Незважаючи на останній рядок перед моїм підписом, наступне «Щотижневе слово» вийде 25 січня. З Різдвом Христовим!

До наступного тижня,




Leave a Reply