Святкування майбутнього

22 Травня, 2021

П’ятидесятниця – це святкування народження 2000-річного руху Ісуса і надії на виконання Божих задумів для людства.

Однак це одна з тих подій в календарі, яку багато хто любить як святкові вихідні, але мало хто розуміє її суть. Як і багато інших аспектів західного життя, П’ятидесятниця є невід’ємною частиною християнської спадщини, яка в західній культурі приймається як даність, без особливих роздумів.

Спочатку це було єврейське свято, свято врожаю або Шавуот, коли всі євреї були зобов’язані йти до Єрусалима, аби зробити приношення перших плодів з урожаю пшениці.

У П’ятидесятницю, що по слідувала за вознесінням Христа, Єрусалим був заповнений тисячами юдеїв та інших побожних, які прибули на свято. Лука говорить нам, що були «парфяни та мідяни та еламіти, також мешканці Месопотамії, Юдеї та Каппадокії, Понту та Азії, і Фріґії та Памфілії, Єгипту й лівійських земель край Кірени, і захожі римляни, юдеї й нововірці, крітяни й (навіть) араби».

Лука описує зішестя Духа як «шум із неба, ніби буря раптова зірвалася» і «язики поділені, немов би огненні», які осіли на кожному учневі, і ті, сповнившись Духом, «почали говорити іншими мовами».

Тепер Святий Дух промовляв через учнів до людей з різних рас, племен, мов та народів, закликаючи їх стати єдиним народом, що говорить і поклоняється на одній хвилі. Присутні були вражені, почувши, «що говорять вони про великі діла Божі мовами нашими». Тут Вавилон перевернувся. Замість плутанини та розколу існували єдність та різноманітність. Того дня увірували і хрестилися три тисячі людей. Тільки уявіть собі масштабність цієї події.

Виконання

Це було початком руху Ісуса, найвпливовішого руху в історії людства. На цей час учням повинно було стати зрозумілим, що план Бога полягав у включенні всіх народів у цей рух. Петро тоді процитував стародавнього пророка Йоіла: «останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло»… Однак ці три тисячі були лише початком виконання цього пророцтва, першими плодами – в чому і була суть того єврейського свята.

Але це було не так просто. Роки по тому той самий Петро, який цитував Йоіла, почувався ніяково, опинившись в домі гоїв у Кесарії, і непокоївся про те, що подумають інші в Єрусалимі. І знову, як у день П’ятидесятниці, він побачив, як Дух вилився на цих гойїм, або язичників.

Петро завжди боровся зі своєю етноцентричністю. Ще пізніше Павлу довелося знову дорікнути йому за те, що він пішов на компроміс з юдеями. Саме Павло, а не Петро відстоюватиме ідею про те, що «немає юдея, ні грека, немає раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі » – воістину радикальне розуміння, яке протягом століть зруйнувало старий усталений західний порядок речей.

Нема майбутнього без Бога

П’ятидесятниця також повинна формувати наш погляд на ситуацію в світі і те, що нас чекає в майбутньому. Пророцтво Йоіла ще не повністю виповнилося – хоча ми ближче до нього, ніж будь-коли раніше. Сьогодні Біблія повністю перекладена на 704 мови, що дає 5,7 мільярдам людей доступ до Священного Писання на мові, яку вони розуміють найкраще. Частково перекладена Біблія доступна ще на 2 711 мовах, і її читають ще 1,2 мільярда людей. Докладаються всі зусилля, аби на 2033 рік Біблія була доступна всім.

П’ятидесятниця також пропонує погляд на майбутнє Європи. Вона відкрила цілі Бога для людства – «єдність в різноманітті», що є девізом Європейського Союзу сьогодні. Ініціативами щодо повоєнної європейської інтеграції керували християни, які представляли «спільноту народів, глибоко вкорінених в основні християнські цінності». Незважаючи на те, що ми далекі від виливу Духа на всі європейські народи, це мета, яку християнам, безумовно, варто підтримати.

Нещодавно один теолог сказав мені, що багато християн розчарувалися в ЄС, тому що він занадто секулярний. Але, безсумнівно, відступ християн лише посилює секулярність. У п’ятницю на екуменічній молитовній онлайн-зустрічі (Ecumenical Prayer Meeting), присвяченій майбутньому Європи, яку я відвідав, Патріарх Варфоломій сказав, що у високо секуляризованій Європі людські цінності не можуть вижити. Без Бога Європа не має майбутнього, застеріг він.

Однак сам ЄС не так сильно секуляризований, як багато хто думає. Представники церкви і ЄС регулярно ведуть діалог відповідно до статті 17 Лісабонського договору. Роберта Метсола, 42-річна віце-президент Європейського парламенту, відповідальна за здійснення цього діалогу, на молитовній онлайн-зустрічі закликала церкви взяти участь у Конференції, присвяченій майбутньому Європи. Конференція, яка почалася недавно, запрошує всіх громадян ЄС висувати і обговорювати в інтернеті ідеї щодо майбутнього Європи.

Християни першою чергою повинні мати що сказати про Європу, «об’єднану в різноманітті», про взаємоповагу і релігійну свободу, закликаючи до справедливості для всіх і прагнення до загального блага.

P.S. Наступного місяця у «Шуманських бесідах» (Schuman Talk) будуть представлені історії трьох колег, які працюють або працювали в Брюсселі, щоб відстоювати християнську істину та цінності, що лежать в основі ЄС. Долучайтеся до нас 9 червня о 18:00 за центральноєвропейським літнім часом.

До наступного тижня,




Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.