Письменник, лектор та ініціатор міських місій Флойд МакКланг-молодший помер у Кейптауні рано вранці в суботу, 29 травня, після боротьби з хворобою, яка більш ніж на п’ять років прикувала його до ліжка і зробила нездатним говорити.
Флойд, його дружина Саллі та їхня маленька дочка Міша прибули до Амстердама наприкінці 1973 року, здійснивши тривалу подорож на старому хіппі-мобілі. Вони провели кілька років серед людей, що йшли шляхами слідування наркотиків у Афганістані, і заснували служіння дружньої євангелізації «Dilaram Houses» там, а також в Індії та Непалі. Тепер вони хотіли почати з місця, котре було відправною точкою шляху наркотиків, аби достукатися до молодих людей до того, як ті вирушать на схід. «Молодь з місією», з якою МакКланги раніше працювали, запропонувала їм взяти у своє розпорядження два плавучих будинки, пришвартованих за центральним вокзалом Амстердама, які моя майбутня дружина Ромк’є купила того року для розміщення учасників літньої євангелізації. Ці плавзасоби під загальною назвою «Ковчег» понад двадцять років служили інформаційним центром для хіпі, наркоманів і тих, хто шукає духовні відповіді на життєві питання.
Навесні 1975 року Флойд і Саллі з Мішею і новонародженим сином Метью переїхали у голландське село, щоб заснувати в колишньому лепрозорії навчальний центр «Heidebeek». Того літа, яке передувало їхньому переїзду, я зустрівся з Флойдом в Амстердамі під час концертного туру «Shekinah», канадського гурту співаків, танцюристів і музикантів, яким я тоді керував. Пізніше він написав мені і запросив приєднатися до нього в «Heidebeek» для роботи над «Incite», журналом «Dilaram Houses», який він заснував.
Міські служіння
Я прибув до Голландії у вересні 1975 року, в той самий час, коли Ромк’є повернулася після року служіння в «МзМ» у Каліфорнії. У вересні наступного року Флойд поєднав нас у шлюбі. Чотири роки по тому він попросив нас взяти на себе керівництво місіонерською общиною «Heidebeek», а він і Саллі повернулися до Амстердама, щоб розпочати міське служіння в кварталі червоних ліхтарів, описане в його книзі «Living on the devil’s doorstep» («Життя на порозі диявола»).
Натхненний Робертом Фростом, пастором, який говорив з общиною «Heidebeek» про «отцівське серце Бога», Флойд популяризував це послання своєю книгою з тією ж назвою, продавши понад два мільйони примірників 40 мовами. Він також ініціював у 1980-х проведення щорічної конференції лідерів, яка відбувалася в Нідерландах і збирала до 600 учасників з широкого кола євангелічних і п’ятидесятницьких церков і організацій та сприяла єдності не на основі доктринальної згоди, а на тому, що ми грішники перед хрестом.
Спадщина Флойда в Амстердамі включає придбання будівель, у яких дотепер розміщуються служіння МзМ у місті: Cleft, Samaritan’s Inn (колишній національний штаб «Армії спасіння») і De Poort (колишній будинок моряків). Пропрацювавши директором МзМ Європи, Близького Сходу і Африки, він майже вісім років служив міжнародним виконавчим директором МзМ. За його ініціативи МзМ розпочала в 1992 році 30-денну молитву за мусульманський світ під час Рамадану, в якій сьогодні беруть участь мільйони християн по всьому світу.
Всі народи
У 1991 році Флойд і Саллі повернулися до Сполучених Штатів, де два роки по тому заснували «All Nations» («Всі народи»), міжнародну мережу з навчання лідерства та заснування церков. Вони залишили МзМ і приєдналися до християнської общини Metro в Канзас-Сіті, штат Міссурі, де з 1999 по 2005 рік Флойд був пастором. З 2006 року МакКланги жили і працювали в Південній Африці, керуючи роботою «All Nations» як незалежної організації, яка зараз налічує сотні працівників у понад 40 країнах світу.
У лютому 2016 року Флойд раптово захворів і потрапив у реанімацію. Йому діагностували рідкісну бактеріальну інфекцію, яка призвела до септичного шоку, пошкодження його м’язів, життєво важливих органів і нервової системи. Він залишався у свідомості, але був госпіталізований, прикутий до ліжка і не міг говорити впродовж останніх п’яти з лишком років свого життя.
За більш як 50 років постійного повноцінного служіння Флойд і Саллі мешкали в Африці, Азії, Європі та Північній Америці. Флойд є автором 18 книг і відвідав понад 190 країн.
Життя двометрового «ніжного велетня» обірвалося. Але його спадщина живе в його численних книгах і багатьох життях тих, кого він наставляв і навчав, зокрема мою дружину і мене.
Спасибі, Флойде!
P.S. Долучайтесь до мене в середу, 9 червня, о 18:00 CEST, на наступних «Шуманських бесідах».
До наступного тижня,
