Легендарний співак в стилі kiwi Стів Апірана цими вихідними перебуває в Амстердамі, щоб взяти участь в екскурсії каналами, присвяченій духовній історії міста.
Ця подія приурочена до 400-річчя Ноордеркерк, протестантської реформатської церкви, збудованої невдовзі після того, як місто прийняло Реформацію і почало стрімко зростати в показниках добробуту, чисельності та розширення території.
Після свого першого візиту до міста кілька років тому Стів написав пісню під назвою «Амстердам, місто тисячі протиріч». Останніми роками, проводячи екскурсії каналами, я іноді вмикав цю пісню через звукову систему катера, а потім описував Амстердам за допомогою прийому, схожого на к’яроскуро, який використовував Рембрандт, протиставляючи світло й темряву у своїх картинах. Тепер Стів та його дружина Ейнслі, відомі завдяки фестивалям, концертам та виступам у Новій Зеландії та Австралії, заспівають ці слова наживо:
Амстердам, місто тисячі протиріч,
Амстердам, місце, де світло і темрява живуть разом.
Прекрасний маскарад, що відбувається перед твоїми очима.
О, митці малюють красиве обличчя, але не можуть стерти спустошеність всередині.
О, що б я віддав тобі, Амстердаме, щоб зняти напруження й смуток, який ти не можеш приховати.
Амстердаме, пам’ятаєш, як ми танцювали разом?
Амстердаме…?
Ти пішов від мене давно, пообіцявши ніколи не повертатися.
Але час від часу ти дивишся в мій бік,
І я бачу, що іскра ще не згасла.
Мало хто думає про Амстердам як про духовну столицю, місце паломництва, де значна частина міста колись була віддана молитовним спільнотам і соціальному служінню, котре відоме нам як монастирі. Але до Реформації монастирі займали близько третини старої частини міста. Дев’ятнадцять монастирів у межах міських стін перебували під сильним впливом найпопулярнішого християнського твору всіх часів – «Про наслідування Христа» (The imitation of Christ) Томи Кемпійського, а також руху «Нове благочестя» (Modern Devotion), частиною якого він був.
Провулок з назвою Gebed Zonder End («Молитва без кінця») нагадує нам про невпинне молитовне заступництво цих спільнот. Дзвони церковних веж Oude Kerk (1306) та Nieuwe Kerk (1409) визначали молитовний ритм повсякденного міського життя. Навіть сьогодні карильйон Oude Kerk регулярно грає «Господь – Пастир мій» в самому серці кварталу Червоних ліхтарів!
У 1345 році що в місті відбулася подія, яку досі називають «Амстердамським чудом» (Miracle of Amsterdam). Протестанти визнали цю історію дивною, але вона спонукала тисячі паломників приїздити до Амстердама, щоб на спомин про цю подію взяти участь у мовчазній ході центром міста, чисельність якого в такі дні сягала 80 000 осіб. Навіть сьогодні ці щорічні нічні чування все ще приваблюють тисячі людей.
Найвідомішим паломником був австрійський імператор Максиміліан, який, за переказами, отримав зцілення під час цього паломництва. На знак подяки він надав місту право використовувати свою корону на гербі – за століття до того, як Нідерланди стали монархією. Його корона також прикрашає вежу знаменитої церкви Вестеркерк, де похований Рембрандт.
Амстердамці називають «Альтерацією» той переломний момент 1578 року, коли їхнє місто вирішило прийняти Реформацію і вони посадили своїх отців-католиків у човни та відправили їх у вигнання. Очолювані Вільгельмом Оранським, голландці повстали проти своїх іспанських правителів-католиків і протягом восьми десятиліть боролися за свою свободу, остаточно визнану 1648 року. За одну ніч всі монастирі міста були перетворені на бібліотеки, сиротинці, будинки для людей похилого віку, арсенали та штаб-квартиру Ост-Індської компанії (1602). Багато цих будівель збереглися донині.
Це був перший крок у тривалому процесі секуляризації, плоди якого ми бачимо сьогодні в Амстердамі і в сучасному світі. Реформація відновила важливі біблійні істини, але водночас вона поклала початок пошуку свободи та незалежності людини, якими прославився Амстердам. У той час як голландці лідирували в мореплавстві, складанні карт, навігації, торгівлі, мистецтві та науці, амстердамські мислителі, такі як Декарт, Локк і Спіноза, що стали повитухами епохи Просвітництва, зароджували нові ідеї про Бога, людину і космос. Від Бога більше не очікували, що він з’явиться в євхаристії. Він став відсутнім божеством деїзму і врешті-решт був визнаний таким, що не існує. Космос був знеособлений, очищений від ангелів і демонів. Людина тепер була сама собі господар.
Як тоді, так і зараз амстердамці стоять перед вибором між свободою робити те, що хочеться (ексклюзивний гуманізм і розгнузданість), і свободою робити те, що належить (свобода під Божим покровом). Сьогодні Амстердам наочно демонструє контраст між цими двома варіантами.
Можливо, чотириста років тому Золота доба і принесла голландцям небувале багатство і свободу, але тільки не 500 000 африканців і азіатів, які були поневолені задля забезпечення цих багатства і свободи. Багато хто залишається свідомо сліпим щодо сьогоднішньої работоргівлі: торгівлі людьми, яка підтримує так звану «нормальну професію» – проституцію.
Проте багато церков і християнських служінь працюють у кварталі Червоних ліхтарів і по всьому місту, прагнучи подолати «спустошеність всередині», як співає Стів, щоб розпалити ту маленьку «іскру, яка ще не згасла».
До наступного тижня,
