Штучний інтелект вторгся в наше життя, принісши з собою як безмежні можливості, так і безпрецедентні виклики.
Ми не можемо це ігнорувати. Минулого місяця Папа Лев XIV у своїй першій енцикліці «Magnifica humanitas» («Дивовижне людство») назвав штучний інтелект визначальним моральним і соціальним викликом 21 століття.
Минулого тижня я взяв участь у дискусії в Європейському парламенті в Брюсселі на тему «Здоров’я та добробут у добу штучного інтелекту» — про те, як зробити так, щоб ШІ керувався людиноцентричними цінностями задля загального блага.
Цей діалог є частиною серії подібних заходів, передбачених статтею 17 Лісабонського договору, яка вимагає регулярного, відкритого та прозорого діалогу між релігійними та філософськими рухами та представниками інституцій ЄС (Європейської комісії, Європейської ради та Європейського парламенту). Я вже писав про своє захоплення цими заходами, які, серед іншого, надають християнам можливість впливати на політику ЄС.
Незважаючи на широкий спектр представлених течій та світоглядів — християнських і єврейських, мусульманських і буддистських, вільнодумців і гуманістів — сформувався міцний консенсус щодо необхідності регулювання штучного інтелекту на основі цінностей.
Я ще раз із вдячністю слухав, як у будівлі парламенту безкомпромісно висловлювалися біблійні ідеї, зокрема про те, що людська гідність випливає виключно з розуміння людства як створеного за образом Божим.
Кілька доповідачів згадали чітку й актуальну енцикліку Папи, яка, з одного боку, визнає величезну користь , яку ШІ може принести в медицині, освіті, комунікації, наукових відкриттях та економічній продуктивності; а з іншого — застерігає, що людську гідність необхідно захищати від систем, які зводять людей до рівня даних, ефективності, прибутку чи алгоритмічного контролю.
Папа стверджує, що людська творчість і наукова винахідливість є дарами, які можуть сприяти загальному благу. Водночас він наголошує, що технологія має залишатися слугою людства, а не його господарем.
Він стверджує, що людство стикається зі спокусою «ідолопоклонства перед технологіями» — віри в те, що лише технологічна сила може забезпечити людині самореалізацію та спасіння, надати сенс і моральні орієнтири, або привести до трансцендентності. Люди наділені священною гідністю, яка ґрунтується не на продуктивності чи інтелекті, а на тому, що вони створені за образом Божим.
Трансгуманізм
Учасники брюссельського діалогу підтримали заклик Папи до етичного управління штучним інтелектом шляхом міжнародної співпраці, демократичного контролю, прозорості, підзвітності та морального осмислення. Системи ШІ дедалі більше впливають на економіку, громадську думку, зайнятість, безпеку і навіть особисті стосунки, проте їх функціонування часто залишається прихованим від демократичного контролю. Цей дисбаланс сил створює ризик виникнення нових форм залежності, маніпуляцій, нерівності та «цифрового колоніалізму».
Папа Лев критикує ідеологію трансгуманізму, яку іноді пов’язують із Кремнієвою долиною. Людські обмеження, вразливість, смертність та залежність — це не вади, які слід усунути за допомогою інженерних рішень. Навпаки, стверджує він, саме вони є частиною того, що робить людей людьми та здатними до любові, співчуття, солідарності та духовного зростання. Він застерігає від уявлень про суспільство, в якому людей розглядають лише як біологічні машини, що підлягають модернізації, або де людська ідентичність стає підпорядкованою технологічним системам. Папа наголошує, що інтелект — це більше, ніж здатність обробляти інформацію; він включає совість, моральну відповідальність, мудрість, здатність до взаємовідносин та відкритість до Бога.
Штучний інтелект також потрібно «роззброїти», пише Папа, маючи на увазі відокремлення його від систем панування, мілітаризації та геополітичної конкуренції. Він вважає, що традиційна теорія «справедливої війни» вже не здатна адекватно врахувати руйнівний потенціал сучасних технологій.
Він застерігає, що людство стоїть перед вибором напрямку: або шлях до Вавилонської вежі — людство без Бога, що веде до одноманітності та дегуманізації, до пріоритету прибутку над людьми, до зведення людей до рівня сухих даних, до втрати людської гідності; або шлях до Єрусалима, де в центрі — Бог, де різноманітність є джерелом багатства, шлях братерства та співпраці, інклюзивності та спільної відповідальності.
Ґронінґен
Через два дні після моєї поїздки до Брюсселя я вже був на півночі Нідерландів в Ґронінґені, на заході, який, здавалося б, не мав до попереднього жодного стосунку — на святкуванні 600-річчя заснування монастирської общини «Брати спільного життя». (див. фото). Тоді зі своєї материнської общини у Віндесгеймі, що поблизу Зволле, ченці розійшлися по Нідерландах та пішли далі у північну Європу, створюючи общини, засновані на біблійних цінностях.
Я не очікував, що тут знайду зв’язок із темою цінностей та штучного інтелекту. Моє завдання на цій зустрічі полягало в тому, щоб пов’язати вплив руху з сучасними європейськими цінностями, зокрема з гідністю людини, освітою, свободою совісті, соціальною відповідальністю, активною громадянською позицією, повагою до знань та мирною співпрацею.
Чого я до кінця не усвідомлював до приїзду в Ґронінґен, так це того, що моя вступна промова стане початком дискусії про потребу в цих давніх цінностях в умовах дедалі більшого впливу ШІ. Адже Нідерланди створюють у Ґронінґені свою першу національну «фабрику штучного інтелекту», на яку виділено 200 мільйонів євро від ЄС, уряду Нідерландів та регіональних фондів. Ця фабрика покликана стимулювати регіональні інновації та водночас зменшити технологічну залежність країни від США та Китаю.
Навіть у найвіддаленіших куточках Нідерландів не можна ігнорувати виклики, пов’язані з ШІ.
До наступного тижня,
