Капітуляція Вашингтона перед Москвою позбавила мене цього тижня сну.
Я кручуся в ліжку, розмірковуючи над тим, що саме в цю мить відбувається з нашими друзями в Києві чи інших українських містах. Що думають українці про американського президента, який зараз стоїть пліч-о-пліч із диктатором, чиї дії несуть смерть і руйнування їхнім родинам, містам, країні, свободі, майбутньому та надіям? І який повторює очевидну брехню Кремля?
У середу ввечері над Києвом вибухнула ракета «Іскандер», оснащена касетною боєголовкою, розрахована на те, щоб заподіяти максимальні людські втрати на території площею 400м2. Очевидно, що ракета такого типу була розрахована на те, щоб завдати максимальних руйнувань історичному району Києва та поранити якомога більше цивільних осіб.
Ось як Іра, молода вчителька, яку ми відвідали в Києві в березні, описала цей обстріл у Facebook:
Минула ніч була жахливою. Було кілька хвиль балістичних ракет з інтервалом приблизно в годину, тож щойно ти починаєш заспокоюватися і намагаєшся знову заснути, тебе знову повертає до реальності новий вибух. Хоча зазвичай у нас було близько 2 хвилин, щоб сховатися, цього разу від наших американських партнерів не надходило жодного попередження. Раніше лунала погроза припинити передачу розвідувальних даних, якщо Україна не капітулює.
Ще одна тривожна звістка надійшла з фронту. Раптово були введені обмеження на використання терміналів Starlink, що унеможливило виконання кількох операцій на передовій…
Ці дві звістки вразили сильніше, ніж балістичні ракети. Цей удар у спину від твого партнера пронизує серце і викликає запитання, куди поділися всі ті цінності, про які ти так багато чув. Однак у нас немає великого вибору. Ми і далі будемо боротися — з підтримкою США чи без неї, адже ця війна стосується нашого виживання як нації та кожного з нас окремо.
Ми надзвичайно цінуємо рішучі слова підтримки від європейських посадовців та всіх наших друзів у США.
Цього тижня ми з дружиною прийняли у себе ще одну молоду українку, Віру, яка працювала волонтеркою на східній лінії фронту, евакуюючи поранених бійців. Вона бачила чимало смерті та страждань. Вона розповіла нам про свій біль і здивування, які вона переживала під час візитів до США, коли бачила, що американські християни так легко вірять кремлівським наративам, спрямованим проти її країни, та підтримують президента, якого навряд чи цікавить правда.
Хай де ми є і хай який вплив ми маємо — великий чи малий — ми всі повинні відстоювати правду та протистояти брехні. Адже гібридна війна триває вже давно, розгортаючись у нашому інформаційному просторі та повсякденному спілкуванні. З наближенням проміжних виборів у США нас попереджають, що слід очікувати шквалу дезінформації, спрямованої на те, щоб посіяти сум’яття та сумніви щодо надійності виборчих механізмів, а також щодо того, чи заслуговує Україна на підтримку, чи можна дізнатися правду та чи варта допомога Україні тих витрат.
[До вашої уваги: це дуже довге «Щотижневе слово», з огляду на серйозність та актуальність теми.]
То про які саме брехливі твердження йдеться? І якою має бути наша відповідь на них? Як навчитися розпізнавати правду?
1. «Росія була змушена захищатися від НАТО».
Твердження: Розширення НАТО, військова допомога Заходу Україні та нібито оточення з боку Заходу не залишили Росії іншого вибору, окрім як вжити заходів.
Відповідь: Росія ухвалила самостійне рішення про вторгнення до сусідньої країни. Україна не була членом НАТО, коли у лютому 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення. Розширення НАТО та суперечки щодо європейської безпеки є предметом дискусій, але вони не надають Росії законного права здійснювати вторгнення в Україну чи диктувати їй зовнішню політику.
2. «Україною керують нацисти».
Твердження: Уряд України нібито є нацистським або фашистським режимом, який необхідно усунути.
Відповідь: В Україні, як і в багатьох європейських країнах, є ультраправі угруповання, і їхній вплив можна піддати критичному аналізу. Але Україна — це плюралістичне політичне суспільство, а її президент Володимир Зеленський — єврей. Наявність екстремістів не робить країну нацистською державою. Кремль використовує історичну травму Другої світової війни, щоб представити вторгнення як моральний хрестовий похід.
3. «Україна — це не справжня країна».
Твердження: Україна є історично російською територією, українці та росіяни — це, по суті, один народ, а українська державність — це штучний витвір Заходу.
Відповідь: Україна має власну мову, культуру, політичну історію та національну ідентичність. Вона проголосила незалежність у 1991 році, що було підтверджено переважною більшістю голосів на загальнонаціональному референдумі — включно з Кримом (див. карту вище). Сама Росія визнала незалежність та кордони України. Історичні зв’язки між двома народами не скасовують права нації на самовизначення.
4. «Росія вторглася, щоб захистити російськомовних і зупинити геноцид на Донбасі».
Твердження: Україна систематично винищувала російськомовних людей на сході України, що зробило російське військове втручання необхідним.
Відповідь: Конфлікт на Донбасі, що розпочався у 2014 році, спричинив реальні страждання цивільного населення. Однак твердження Кремля про геноцид не було підкріплене надійними доказами, що доводять факт геноциду. Російськомовні українці не є окремою політичною групою, і багато хто з них воював, захищаючи Україну. Захист мовної меншини не виправдовує повномасштабне вторгнення.
5. «Захід воює проти Росії до останнього українця».
Твердження: Америка та Європа навмисно затягують війну, щоб ослабити Росію, а українці є лише пішаками.
Відповідь: Таке твердження зводить нанівець суб’єктність українців: саме українці чинять опір вторгненню та неодноразово висловлювали бажання зберегти незалежність своєї країни. Воно також відволікає увагу від рішення Росії продовжувати війну.
6. «Україна безнадійно корумпована, тому західна допомога розкрадається».
Твердження: Україна настільки корумпована, що військова та фінансова допомога неминуче зникає в приватних кишенях.
Відповідь: З огляду на радянське минуле Україна має довгу історію корупції. Розслідування корупційних справ та реформи мають велике значення. Однак твердження про те, що вся допомога розкрадається або що немає ефективного контролю, не відповідають фактам. Процес вступу до ЄС вимагає підзвітності в багатьох сферах. З 2015 року Україна демонструє стабільне поліпшення показників і зараз посідає 104-те місце серед 182 країн у рейтингу Індексу прозорості. Росія посідає 152-ге місце з 182 і з 2015 року демонструє постійне погіршення показників.
7. «Україна не може перемогти, тому їй слід вже зараз віддати території».
Твердження: Росія занадто сильна, щоб їй протистояти; подальша допомога лише призводить до непотрібних жертв, а укладення угоди, що визнає територіальні здобутки Росії, є єдиним реалістичним варіантом.
Відповідь: Це часто подають як реалізм, а не як пропаганду. Ситуація на полі бою та витрати на продовження війни — це цілком обґрунтовані питання. Однак прогнози щодо неминучої поразки України не є фактами, а мирна угода, нав’язана шляхом військового завоювання, може заохотити агресію та залишити країну вразливою до нових атак. Умови та гарантії безпеки будь-якої угоди мають надзвичайно велике значення.
8. «Обидві сторони брешуть, тому правду дізнатися неможливо»
Твердження: Україна, Росія та західні уряди поширюють пропаганду, тому кожна версія є однаково сумнівною.
Відповідь: Уряди дійсно впливають на інформацію, і окремі твердження слід перевіряти. Але з цього не випливає, що всі твердження є однаково достовірними. Незалежні розслідування, супутникові знімки, перевірені відеоматеріали, документальні докази та свідчення багатьох очевидців дозволяють встановити факти. Умисне створення невизначеності саме по собі є потужним пропагандистським прийомом.
9. «Україна переслідує православних вірян».
Твердження: Україна намагається знищити справжнє традиційне православ’я, замінивши його штучно створеною конкуруючою церквою, яку підтримує Захід.
Відповідь: Історично Українська православна церква (УПЦ) була пов’язана з Московським патріархатом. Хоча вона офіційно проголосила незалежність від Москви у 2022 році після вторгнення, Київ заперечує, що вона повністю розірвала свої інституційні зв’язки. Деяких священнослужителів притягнуто до відповідальності за передачу конфіденційної інформації до Москви. Православна Церква України (ПЦУ) була визнана Вселенським Патріархом у Константинополі (Стамбулі) у 2019 році. Під час війни російські війська пошкодили або зруйнували понад 900 українських храмів. Багатьох пасторів та священнослужителів ув’язнили, катували або вбили.
Для американської аудиторії: Кремль використовує нинішні розколи в американському суспільстві та підігріває ті наративи, які з найбільшою ймовірністю можуть послабити підтримку України. У ході розслідувань було зафіксовано російські операції впливу, спрямовані на американську аудиторію, що передбачають поширення сфабрикованого контенту та повідомлень, які сіють розбрат, зокрема:
10. «Україна — це бездонна бочка, а американці повинні ставити інтереси Америки на перше місце».
Це апелює до обґрунтованих побоювань щодо державних витрат, інфляції, безпеки кордонів та внутрішніх потреб. Оманливим є те, що вся допомога Україні подається як марне витрачання коштів, без урахування стратегічних витрат у разі перемоги Росії, різних форм допомоги або важливості підтримки оборони країни від агресії.
11. «Зеленський маніпулює Заходом і не хоче миру».
Ця наративна лінія зображує президента України як ненадійного лідера, який продовжує війну, щоб залишитися при владі. Суперечки щодо переговорів та поведінки українських лідерів є легітимними темами, але ця наративна лінія часто оминає власні вимоги Росії, її військові дії та відповідальність за вторгнення. Останні російські повідомлення особливо спрямовані на те, щоб представити Україну як перешкоду для укладення угоди, і ці твердження повторює американський президент.
12. «Війна насправді є змовою американської „глибинної держави“».
Це подає Україну як інструмент розвідувальних служб, виробників зброї або тіньового істеблішменту, який прагне нажитися на безкінечній війні. Оборонні контракти та урядові рішення слід ретельно перевіряти, але твердження про скоординовану змову потребують доказів. Така інтерпретація перетворює законні питання щодо підзвітності на привід для заперечення права України на самооборону.
13. «В Україні є таємні американські лабораторії з розробки біологічної зброї».
Росія неодноразово використовувала факт існування легальних науково-дослідних біологічних центрів в Україні, щоб стверджувати про наявність таємних програм з розробки біологічної зброї. Наявність лабораторій, що працюють у сфері охорони здоров’я та біологічної безпеки, не свідчить про існування програми з розробки зброї. ОЕСР задокументувала, як ця конспірологічна теорія поширювалася серед американських акаунтів, що спеціалізуються на конспірології, набувала розголосу в інших ЗМІ, а потім повторювалася російською державною пропагандою.
Для європейської аудиторії та ширшого кола: наративи змінюються відповідно до аудиторії. У Європі вони часто зосереджуються на економічних труднощах та втомі від війни. В інших регіонах Росія часто позиціонує себе як противника західного панування.
14. «Європа руйнує себе, підтримуючи Україну».
Стверджується, що санкції, витрати на енергоносії, військові видатки та допомога біженцям руйнують європейські економіки. Справжні витрати війни незаперечні. Однак це твердження перетворюється на пропаганду, коли воно ігнорує відповідальність Росії за конфлікт, перебільшує масштаби економічного колапсу або розглядає санкції як єдину причину труднощів Європи. Такі аргументи повторюють ультраправі політики.
15. «Європейські лідери — це розпалювачі війни, які не хочуть миру».
Ця наративна лінія зображує європейські уряди як такі, що навмисно саботують мирні зусилля та прагнуть війни через ненависть до Росії. Вона експлуатує занепокоєння громадськості щодо ескалації конфлікту та обов’язкової військової служби. Ключова відмінність полягає в тому, щоб обговорювати найкращий шлях до миру, а не припускати, що будь-яка відмова прийняти вимоги Росії означає прагнення війни.
16. «Росія захищає традиційні християнські цінності від декадентського Заходу».
Це особливо актуально для християнської аудиторії. Кремль подає Росію як захисницю християнства, сім’ї та традиційної моралі проти нібито безбожної, морально розбещеної Європи. Іноді він вдається до риторики духовної війни, зображуючи Україну та її західних прихильників як агентів зла.
Протиріччя є разючим: апеляції до християнської цивілізації використовуються для виправдання війни, що супроводжується вбивствами цивільних осіб, руйнуванням будинків і церков, депортацією дітей та спробами підкорити сусідній народ.
17. «Захід повчає світ, тоді як сам практикує колоніалізм».
В Африці, Азії та Латинській Америці російська риторика часто спирається на спогади про західний колоніалізм, втручання та подвійні стандарти. Вона зображує Москву як захисницю багатополярного світу, що чинить опір західному пануванню. Це може знаходити відгук там, де західні уряди втратили довіру. Маніпулятивним прийомом є представляти Росію як антиімперіалістичну силу, водночас відмовляючи Україні саме в тому суверенітеті та самовизначенні, які захищають антиколоніальні рухи.
18. «Українські біженці — це тягар, вони невдячні або небезпечні».
Дезінформація має на меті розпалити неприязнь до українців, які проживають в інших країнах, шляхом поширення оманливих історій про їхню поведінку, соціальні виплати, злочинність або політичні симпатії. Такі твердження можуть експлуатувати наявні проблеми з житлом та комунальними послугами, але окремі випадки не дають підстав для узагальнень щодо мільйонів переміщених осіб. Дослідження вказують на те, що дискредитація українських біженців є постійною темою російської дезінформаційної діяльності.
Як розпізнати цю схему
Коли ви натрапляєте на твердження про Україну, поставте собі п’ять запитань.
1. Чи не замовчує воно першопричину?
2. Чи йдеться в ньому про НАТО, корупцію чи історичні обра́зи, і при цьому оминаються рішення Росії про вторгнення або процвітання корупції в самій в Росії?
3. Чи заперечується в ньому суб’єктність України? Чи зображуються українці лише як маріонетки Вашингтона, а не як люди, що захищають свою країну?
4. Чи перетворює воно наявну проблему на категоричне твердження? «В Україні є корупція» перетворюється на «уся допомога розкрадається». «Є екстремісти» перетворюється на «Україна — нацистська». Справжнє занепокоєння використовується для обґрунтування узагальненого висновку.
5. Чи вимагає це поступок лише від України? Чи визначається мир як здача Україною території, тоді як відхід російських військ, притягнення до відповідальності та гарантії безпеки розглядаються як несуттєві? Чи можна незалежно перевірити докази? Шукайте першоджерела, результати кількох незалежних розслідувань, авторитетні сервіси перевірки фактів та докази, які можна перевірити не за одним лише дописом у соцмережах.
Станьмо всі на захист правди! І підтримаймо українців — заради них і заради нас.
(Джерела: https://euvsdisinfo.eu/what-the-kremlin-wants-you-to-believe-about-its-war-against-ukraine/ ; https://www.atlanticcouncil.org/wp-content/uploads/2023/02/Narrative-Warfare-Final.pdf ; https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2022/11/disinformation-and-russia-s-war-of-aggression-against-ukraine_8b596425/37186bde-en.pdf )
🌻 Помолімося також за українців і разом з ними.
Цього вечора лідерів різних християнських об’єднань запрошують приєднатися до представників України з православних, римо-католицьких, п’ятидесятницьких та баптистських громад на двомовній молитовній зустрічі «Sunflower Prayer» у Zoom, яка проводиться 24-го числа кожного місяця на честь Дня незалежності України (24 серпня 1991 року), коли Верховна Рада України ухвалила історичний Акт про проголошення незалежності України (Act of Declaration of Independence of Ukraine); а також у пам’ять про той страшний день російського вторгнення (24 лютого 2022 року).
Читачі «Щоденного слова» можуть приєднатися о 19:00 за київським часом (18:00 за центральноєвропейським) за цим посиланням: http://tiny.cc/24at7
До наступного тижня,
